Обговорення:7 квітня
Свято:
Всесвітній день здоров'я. 7 квітня 1948 р. набрав чинності Статут Всесвітньої організації охорони здоров'я.
Православне свято Благовіщення Пресвятої Богородиці.
День національного трауру в Руанді в пам'ять про чергову річницю геноциду 1994 р. Відзначається щороку в країнах — членах Африканського союзу. Після загибелі в авіакатастрофі президента країни Т. Хабіарімана (1994) в Руанді почались жорстокі міжетнічні зіткнення, в результаті яких було вбито майже мільйон чоловік нородності тутсі і поміркованих хуту (на той час 11% населення країни). 7 квітня 2004 р. в столиці країни — Кігалі було відкрито пам'ятник жертвам геноциду.
Міжнародний день пам'яті євреїв-жертв фашизму.
У Росії День пам'яті загиблих підводників (відзначається в Росії в річницю загибелі — 7 квітня 1989 року — у Норвезькому морі атомного підводного човна Північного Флоту «Комсомолець» і 42 членів її екіпажа).
Православні іменинники: Савва, Тихон. Католицькі іменинники: Донат, Іоанн, Руфін.
Події дня:
1348 — у Празі засновано Карлів Університет, один з найстаріших в Європі і перший слов'янський університет.
1652 — голандець Ян Ван Рибек заснував в Південній Африці форт Кейптаун.
1738 — Папа Климент XII особливою буллою звинуватив «вільних каменярів» — франкмасонів — у лицемірстві, єресі, збоченнях, таємничості тощо, винним у приналежності до масонства загрожувало відлучення від католицької церкви.
1795 — у Франції прийнято закон, за яким основною одиницею довжини став метр, а маси — кілограм. Розроблена ця система була ще за часи Великої французької революції. Саме вчені цієї країни й запропонували взяти за одиницю довжини один метр. Але використовуватися іншими країнами ця одиниця почала лише з 1875 року, коли 17 держав (у тому числі й Росія) підписали так звану Метричну конвенцію.
1801 — почалась експедиція німецького природодослідника і мандрівника Олександра фон Гумбольдта в Колумбію. Численні дані спостережень, отриманих під час цієї подорожі по територіям Нової Гранади, сприяли глибокому вивченню фізичних і біологічних властивостей американської тропічної зони.
1803 — у «Санкт-Петербурзьких комерційних відомостях» вперше в Росії спожито словосполучення «залізниця». До цього використовувався термін «чавунна дорога».
1820 — двадцятирічний О. С. Пушкін закінчив поему «Руслан і Людмила».
1827 — англійський фармацевт Джон Уокер уперше продав винайдені ним сірники, про що і записав у прибутково-видатковій книзі. Винайшов їх аптекар абсолютно випадково у попередньому році, ніколи не патентував своє відкриття і не нажив на цьому ніякого багатства. У рідному місті на його честь названо вулицю.
1899 — пущено перший у Москві трамвай.
1906 — виверження вулкану Везувій спустошив Неаполь.
1917 — запровадження Тимчасовим урядом державної хлібної монополії в Росії.
1918 — у Харків увійшли німецькі війська.
1919 — Одеська губернія відокремлена від Херсонської губернії.
1924 — помер російський патріарх Тихон, що заповів церкві бути лояльною до радянського режиму.
1926 — третя спроба замаху на життя італійського лідера Беніто Муссоліні. Донька ірландського пера Вайолет Гібсон стріляла в нього з близької відстані, але куля лише зачепила лише ніс диктатора.
1927 — американський учений Герберт Айвс продемонстрував перший у світі відеотелефон (зображення приймалося лише однією стороною).
1930 — у СРСР видано указ про розширення системи трудових таборів, їх передано у підпорядкування Головному управлінню таборів (ГУЛАГ) у складі ОГПУ.
1933 — в Україні Голодомор. З доповідної записки Новопсковського райкому партії Донецькому обкому КП(б)У про факти вживання у їжу трупів померлих: «Сообщается, что 20 марта с. г. в селе Булавиновке Новопсковского района умер единоличник Круподера Свиридон Николаевич 46-ти лет. Жена его Мария Ивановна 23 марта, на почве голода, порубала труп на части и сложила в бочку с целью употребления в пищу, причем обнаружили это 25 марта, и руки от трупа уже ней были приготовлены для пищи и по признакам, часть съедены. Председателю сельсовета Овчаренку Круподера Мария сообщила о смерти мужа 20 марта и просила помощи закопать его, но последний помощи не оказал и только 25 марта послал секретаря сельсовета проверить, закопала ли она труп, и последний обнаружил, что труп порубленный…»
1935 — постанова ЦВК та РНК «з метою боротьби зі злочинністю серед неповнолітніх» ухвалили постанову про поширення «усіх мір кримінального покарання», включно із розстрілом, на неповнолітніх, починаючи з 12-річного віку. Постанова діяла до 1941 року, коли вік повної відповідальності був підвищений до 14 років.
1939 — Італія ввела на територію Албанії 50-тисячний корпус і до 10 квітня анексувала її територію. Албанський король Ахмет Зогу емігрував. 12 квітня уряд Албанії заключив унію з фашистською Італією.
1941 — англійські літаки уперше бомбили Софію.
1943 — швейцарський хімік Альберт Гоффман синтезував ЛСД.
1944 — німецьке угрупування, оточене у Каменець-Подольська, прорвало радянську блокаду і з'єдналося з основними силами німецької армії.
1944 — Гітлер розпустив муніципальні служби Берліна, призначивши «штадт-президентом» Геббельса і давши тому необмежені повноваження по наведенню ладу в місті.
1946 — заснована Кенігсберзька область у складі РРФСР, нині — Калінінградська область РФ (відійшла Радянському Союзу від Східної Пруссії за рішенням Потсдамської конференції).
1948 — набрав чинності Статут Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Тепер відзначається як Всесвітній день здоров'я.
1949 — у Вашингтоні розпочалась конференція США, Великобританії і Франції по німецькому питанню. Завершилась конференція (10 квітня) прийняттям Окупаційного статуту і домовленості про контроль трьох держав у Західній Німеччині.
1957 — здійснив останню поїздку останній тролейбус Нью-Йорка.
1963 — Югославію проголошено соціалістичною республікою, а Йосип Броз Тіто призначений Президентом довічно.
1967 — сталася сутичка між ізраїльськими і сирійськими військами, що привела до арабо-ізраїльської війни.
1969 — символічна дата народження інтернету — публікація RFC 1 під назвою «Host Software».
1972 — на озброєння Радянської Армії була прийнята перша вітчизняна система одноразового використання — реактивна протитанкова граната РПГ-18 «Муха».
1978 — президент США Картер відклав виробництво нейтронної бомби.
1989 — Президія Верховної Ради СРСР видала указ «Про оренду і орендні відносини в СРСР».
1989 — в нейтральних водах Норвезького моря, на глибині 386 м під час виконання задач бойової служби затонув російський атомний човен Північного флоту К-278 «Комсомолець».
1992 — було проголошено незалежність Сербської Республіки Боснії і Герцеговини (невизнаної). У ніч з 6 на 7 квітня у БіГ почалися збройні сутички хорватів і мусульман проти сербів. 8 квітня Президія БіГ (вище колективне керівництво) на засіданні в Сараєво оголосила в республіці стан «безпосередньої загрози війни».
1994 — міжнародний мережевий інформаційний центр InterNIC офіційно зареєстрував національний домен Російської Федерації. День заснування російського Інтернету (РУнету).
1995 — після десятирічної реставрації відкрита Третьяковська галерея.
2003 — американські війська зайняли Багдад.
Цього дня народились:
1506 — Франциск Ксаверій, іспанський місіонер у Японії та Індії, католицький святий.
1613 — Герард Доу, голландський художник-портретист, учень Рембрандта.
1770 — Вільям Вордсворт, англійський поет «озерної школи».
1772 — Франсуа Марі Шарль Фур'є, французький соціаліст-утопіст. Виступав з критикою капіталізму, створив вчення про новий, соціалістичний лад — лад «гармонії», у якому зможуть розвинутися усі людські здібності. Прогнозував ліквідацію протилежностей між розумовою і фізичною працею, між містом і селом. Але був прибічником приватної власності.
1794 — Джованні Рубіні, італійський співак (тенор), представник італійської школи бельканто, один з кращих виконавців партій героїчного характеру в операх Дж. Россіні, Г. Доніцетті, В. Белліні.
1803 — Флора Тристан, французька соціалістка-феміністка, письменниця, бабуся художника Поля Гогена. Кинутий нею чоловік Антуан Шазаль намагався вбити її, але опинився на довічній каторзі, а французькі робітники, права яких вона відстоювала, спорудили на могилі Флори пам'ятник.
1809 — Джеймс Глейшер, англійський метеоролог і повітроплавець. У 1850 році він заснував Метеорологічне товариство, а через 16 років став одним з організаторів Повітроплавного товариства Великобританії. Але знаменитий він став не як організатор англійської метеослужби, а своїми рекордними польотами на повітряних кулях разом з Хенрі Коксуелом у 60-і роки XIX століття. 1862 р. вони злетіли вверх майже на 9 км. Це досягнення було побите лише через 32 роки.
1817 — Франческо Сельмі, італійський хімік, основоположник колоїдної хімії.
1847 — Єнс Петер Якобсен, датський письменник (історичний роман «Пані Марія Груббе», соціально-психологічний — «Нільс Люне»). Українською мовою твори Якобсена перекладали Осип Маковей, Ольга Кобилянська.
1850 — Руфін Гаврилович Судковський, український живописець-мариніст. Навчався в Одеській рисувальній школі та Петербурзькій академії мистецтв (з 1882 р. — її академік). Найвідоміші роботи: «Очаківська пристань», «Тиша на морі», «Дар'яльська ущелина», «Штиль». Картини митця зберігаються в Державній Третьяковській галереї та інших музеях Росії та України.
1859 — Уолтер Кемп, американський спортсмен, автор сучасних правил американського футболу.
1860 — Уїлл Келлогг, американський підприємець, піонер здорової їжі, винахідник кукурудзяних пластівців.
1879 — Гаврило Левченко, український письменник, педагог і культурний діяч. 1910-і рр. — голова «Української громади» у м. Пирятині. Організовував земські школи, кооперації, бібліотеки, театральні гуртки. За революційну і просвітницьку діяльність зазнавав арештів. Автор комедій та драм «На межі», «День правди», «Цивільний шлюб», «Шахрай», «Світова справа», історичній давнині присвячена трагедія «Князь Хорив». П'єси Г. Левченка свого часу входили до репертуару професійних театральних труп та аматорських колективів.
1880 — Олександр Богомазов, український графік, живописець, педагог, теоретик мистецтва, автор трактату «Живопис і елементи». Є чільним представником українського й світового авангарду, засновник українського кубофутуризму.
1882 — Дмитро Іванович Дорошенко, український політичний діяч, історик, публіцист, літературознавець, бібліограф. Був членом Центральної ради, головою її Генерального секретаріату, міністром іноземних справ в уряді Скоропадського (1918). Працював у багатьох українських газетах та журналах («Украинский вестник», «Україна», «Рада», «Дніпрові хвилі»), був секретарем Українського наукового товариства у Києві, професором Кам'янець-Подільського університету. 1923 р. емігрував за кордон, де викладав історію України в Українському вільному університеті у Відні, Празі, Мюнхені і Празькому університеті, на факультеті православної теології Варшавського університету, в коледжі св. Андрія у Вінніпезі. З 1926 по 1931 рр. — директор Українського наукового інституту у Берліні. 1945 — перший президент Української вільної академії наук (заснована того року у Західній Німеччині). Більшість своїх наукових досліджень Дорошенко написав в еміграції («Микола Іванович Костомаров», «Історія України 1917 — 1923 рр.», «Нарис історії України», «Володимир Антонович» та ін.).
1883 — Джино Северіні, італійський живописець-самоук, рисувальник і скульптор, один із основоположників футуризму.
1889 — Габрієла Містраль (Лусіла Годой Алькаяга), чилійська поетеса, громадська діячка. Перший в історії Латинської Америки лауреат Нобелівської премії з літератури (1945). Автор поетичних збірок «Відчай», «Ніжність» та ін.
1890 — Олександр Андріанович Аленич, український фізик і астроном. Відомий учений, який присвятив свою наукову діяльність вивченню метеоритів.
1891 — Оле Крістіансен, данський тесля, майстер іграшок, який у 1932 р. придумав гру «Лего».
1897 — Віталій Миколайович Архангельський, російський лікар-офтальмолог, член-кореспондент АМН СРСР, доктор медичних наук, заслужений діяч науки Росії.
1899 — Робер Марсель Казадезюс, французький піаніст, композитор, педагог. Один із видатних музикантів ХХ ст., яскравий інтерпретатор музики Моцарта і французьких імпресіоністів (Дебюссі, Равеля, Форе, Сен-Санса, Шабріє).
1899 — Луїс Фредерік Фізер, американський хімік-органік. Основні роботи присвячені хімії фізіологічно активних сполук. Займався хіміотерапією раку. Автор підручника «Органічна хімія» (тт. 1-2, спільно зі своєю дружиною М. Фізер), що неодноразово перевидавався і п'ятитомного довідника «Реагенти для органічного синтезу».
1904 — Зоя Хомівна Коцюбинська-Єфіменко, український літературознавець. Племінниця М. М. Коцюбинського. Після закінчення Мелітопольського педагогічного інституту працювала викладачем, лектором та художнім керівником самодіяльних і професійних колективів. Автор праць про життя і творчість М. М. Коцюбинського.
1907 — Ле Зуан, державний і політичний діяч Соціалістичної Республіки В'єтнам. Один із засновників Комуністичної партії Індокитаю, 1960—1986 рр. — генеральний секретар (спочатку — перший секретар) ЦК Компартії В'єтнаму. За впливовістю змагався навіть із президентом Хо Ши Міном. Вплив його був настільки великий, що Зуан навіть зважився порушити заповіт Хо Ши Міна, згідно з яким прах останнього повинен був бути знищений (Ле Зуан розпорядився про спорудження мавзолею).
1912 — Микола Іванович Трегубов, український артист балету і балетмейстер, заслужений діяч мистецтв УРСР. Був головним балетмейстером Львівського, Одеського театрів опери та балету.
1919 — Омелян Пріцак, український історик, мовознавець, філолог-орієнталіст. Організатор української науки у світі, засновник і довголітній директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, співзасновник Міжнародної асоціації україністів, редактор багатьох наукових часописів (на еміграції у США). В українській історіографії чи не найвідомішою стала концепція Пріцака про походження Русі, зв'язок давньої історії України та тюркомовного світу (хозарська теорія).
1920 — Раві Шанкар, найвідоміший у світі індійський музикант, виконавець на ситарі. Його міжнародна кар'єра, згідно з Книгою рекордів Гіннесса, є найтривалішою у світі. Митець неодноразово гастролював і в Україні.
1934 — Вадим Григорович Кіслов (Кислов), український режисер-документаліст. З 1966 р. — режисер «Укркінохроніки». Створив документальні картини: «Твій шлях», «Володимир Сосюра», «Моя Україна» (1971, Диплом міжнародного кінофестивалю, Пуатьє, Франція), «Миттєвості нашого життя» (1973, Диплом міжнародного кінофестивалю, Лейпциг) та телефільми: «Хімія у нас вдома», «Патонівський шов», «Закон дороги» та ін.
1939 — Френсіс Форд Коппола, американський кінорежисер, продюсер, сценарист. Поставив фільми: «Бійцівська рибка», «Хрещений батько», «Розмова» (приз МКФ в Канні, 1974), "Клуб «Коттон», «Апокаліпсис сьогодні» (приз МКФ в Канні, 1979), «Дракула» (премія «Оскар», 1992), «Такер» та ін. Лауреат премії Національної академії кінематографічних мистецтв і наук «Золотий орел» за внесок у світове кіномистецтво (2005).
1939 — сер Девід Фрост, ветеран британської тележурналістики, режисер, сценарист, продюсер. Його програма «Сніданок з Фростом» виходила в ефір першого каналу Бі-бі-сі 500 разів. 2005 р. Фрост перейшов на відомий арабський канал «Аль-Джазіра». Режисер фільму «Сталева арена», продюсер картин «Плем'я пітьми», «Таємна місія», «Черевичок і троянда». Автор сценарію фільму «Ангели чорного поясу».
1944 — Герхард Шредер, державний і політичний діяч Німеччини, федеральний канцлер Німеччини (1998—2005), голова Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) у 1999—2004 рр.
1946 — Марк Рудінштейн, російський кінопродюсер, організатор кінофестивалів.
1949 — Валентина Матвієнко, російська державна діячка, губернатор Санкт-Петербурга з 2003 р., заступник голови уряду Росії 1998—2003 рр. Уродженка Шепетівки на Хмельниччині.
1954 — Джекі Чан (Чан Кон Сан), гонконзький і американський актор, режисер і продюсер, постановник трюків («Обладунки бога», «Розбірки в Бронксі», «Кулак люті»).
1964 — Рассел Кроу, австралійський кіноактор. Знімався у фільмах «Секрети Лос-Анджелеса», «Своя людина», «Гладіатор» (премія «Оскар», 2001), «Ігри розуму» (премії BAFTA, «Золотий глобус», 2002), «Поїзд на Юму». --Albedo 17:42, 4 червня 2010 (UTC)