Обговорення користувача:Незалежний дописувач/Про «мову» і «мовлення» (05.11.2010—18.11.2010)

Повний архів: Обговорення_користувача:Незалежний дописувач/АвтоАрхів

Обговорення: Обговорення_користувача:Незалежний дописувач

Про «мову» і «мовлення»

Шановний Михайле, маю велике прохання у створених Вами назвах статей про стилі української мови зняти слово «мовлення». Цьому є кілька причин: по-перше, стиль функціонує як у мовленні, так і в мові (створювати ж статтю «науковий стиль мови» недоцільно, чи не так?); по-друге, група мовознавців передбачає написання розлогих статей у Вікіпедії щодо кожного стилю (найближчим часом з’явиться "Сакральний стиль"), тому хочемо використати за основу Ваші статті. Якщо вони не будуть змінені, буде використана інша окрема стаття — "Науковий стиль" та ін., що призведе до втрати логіки у енциклопедії. За нашою порадою уже змінено назву створеної статті з «Офіційно-діловий стиль мовлення» на «Офіційно-діловий стиль», яка буде «нарощуватися» новою інформацією.

Щодо «мовлення». Лексичне значення слова «мовлення», подане у одинадцятитомному Словникові української мови, таке: «1. Спілкування людей між собою за допомогою мови; мовна діяльність. 2. Повідомлення на радіо; радіомовлення». Як свідчить мовна практика, воно часто вживається з іншими значеннями: «1. Система словесного вираження думок із певною звуковою і граматичною будовою, що є засобом спілкування у людському суспільстві; мова (діалектне мовлення; мовлення учнів). 2. Мова, властива кому-небудь (індивідуально-авторське мовлення)». Неважко помітити, що ці значення відповідають російському «речь». Російське «Речь» — «1. Здатність говорити, виражати словесно свої думки. 2. Система словесного вираження думок із певною звуковою і граматичною будовою, що є засобом спілкування у людському суспільстві; мова. 3. Мова, властива кому-небудь; манера говорити. 4. Те, що кажуть, чиї-небудь слова, вирази. 5. Публічний виступ». Проте ті значення в українській мові «обслуговують» інші слова — «мова», «розмова», «доповідь», відповідно помітна синонімія термінів, яка у науковій думці непримустима. Прихильникам міняти слова «мова» на «мовлення» ми ставимо питання: «Як перекласти українською назву російського підручника «Родная речь»? «Рідне мовлення»? То хіба ж у нас мовлення? У нас повноцінна МОВА! На нашу думку, все ж варто зробити акцент на можливості існування цього терміна в інших значеннях, наприклад, «1. Звуковий потік усної мови» (афективне мовлення); 2. «Система трансляції аудіо-, відеоінформації» (супутникове мовлення; громадське мовлення). Термін «мовлення» свого часу з’явився в українській мові після праць відомого мовознавця Фердінанда де Соссюра, які, на жаль, перекладали російською, відповідно сформували термінологічний апарат під російську мову, яку спроектували на українську. І досі ця калька з російської гуляє нашими просторами.

З повагою Serhij.Chemerkin

Доброго дня! Я вважаю, що необхідно залишити все як є. Я думаю, що назву російського підручника «Родная речь» можна перекласти як «Рідне мовлення». Якби було «Родной язык», то переклали б «Рідна мова». По-перше, треба пам'ятати, що ми українці, і в нас рідна мова — українська. То навіщо ж тоді щось перекладати, адже ми маєму свою рідну мову зі своїми правилами та особливостями. По-друге, чому відомі професори та автори підручників і збірників української мови пишуть про стилі мовлення. По третє, у наш час існують: і стиль одягу, і стиль поведінки, і стиль мистецтва та багато інших, тому обов'язково потрібно вказувати, що це стиль мовлення. З повагою, Волков Михайло Левович 11:55, 5 листопада 2010 (UTC).

Шановний п. Волков Михайло Левович, по-перше, назва «Родная речь» не так перекладається. По-друге, боюся, що ви не зрозуміли суті мого попереднього повідомлення. По-третє, зважаючи на Вашу непоступливість, змушений буду винести нашу дискусію на широкий загал, оскільки ці питання надзвичайно важливі. Успіхів у опануванні української мови!

Serhij.Chemerkin 13:29, 18 листопада 2010 (UTC)