Обговорення користувача:Alex K/Запитання щодо перекладу (06.02.2009—17.02.2009)
- Повний архів: Обговорення_користувача:Alex_K/АвтоАрхів
- Обговорення: Обговорення_користувача:Alex_K
Запитання щодо перекладу
[ред. код]Мені в руки потрапив скан з книжки «Краткие вести о скитаниях в северных водах (хокуса монряку)». Хочу написати про неї та її автора статті. Виникло запитання щодо назви, як її давати — транслітерацією чи перекладом, і якщо перекладом то з російської чи може б Ви переклали оте «хокуса монряку» напряму? --Рейдер з нікчемних земель 10:17, 6 лютого 2009 (UTC)
Вітаю! Це воно ja:北槎聞略? Думаю назву статті краще давати Хокуса бунряку (словники дають «бун-», а не «мон-»), а по ходу вживати «Краткие вести…» (Хоча там скоріше «Скорочений виклад почутого у північних краях» (відшибі)… Звдіки там «води» взялися не знаю…), щоб не муляти очі українському читачеві.--
Alex K 10:31, 6 лютого 2009 (UTC)
- Оскільки в японською я не читаю, а в книжці назва канджі лише у вигляді надпису кістю на обкладинці (чесно скажу не дуже схоже, але біс його знає) то суджу лише по числу 1792 в статті — це рік повернення Кодаю на батьківщину. Мабуть воно. Нажаль в книжці були проблеми з ієрогліфами і тому в тексті їх нема взагалі, а в примітках вони всі написані від руки!!! (і так в усьому тьохтисячному тиражі), але й там японського написання нема. --Рейдер з нікчемних земель 11:17, 6 лютого 2009 (UTC)
- Це ксилографічне видання? Там оригінальний японський текст 1794? Скоропис від руки?--
Alex K 12:30, 6 лютого 2009 (UTC)
- Та ні, це радянське видання 1977 року, переклад, просто у них були проблеми з типографськими літерами і усі ієрогліфи, без яких звісно в науковому виданні не обійтися, вписані потім в книжку від руки. Через це ієрогліфи усі спихнуті в примітки, а в самому тексті їх зовсім нема. Нажаль в цих примітках нема написання ні назви книжки ні автора. Якісь канджі правда витиснуті на корінці, але це напис стилізований під напис кистю і я не можу впевнено сказати чи написане там оте 北槎聞略 чи ні. Як на мене надпис не сходий, правда теж 4 ієрогліфи, але можливо це я просто не можу впізнати знаків. Ось для ідентифікації це книжка написана Кацураґавою Косю, переважно на основі розповідей Дайкокуя Кодая який 9 років провів в Російській імперії. P.S. Ксилографічно книжка ніколи не видавался, вона лежала в рукопису в архіві до кінця 19 століття (по рукам в списках ходив лише дуже сильно, в десятки раз, скорочений варіант). --Рейдер з нікчемних земель 12:49, 6 лютого 2009 (UTC)
- Дякую. Зрозумів. Я вже перевірив у себе в каталозі університетської бібліотеки. Книга про яку миговоримо саме 北槎聞略 — Хокуса бунряку. Я її не читав, бо мало цікавлюсь історією японсько-московських відносин. Судячи з японської критики з Україною там повязаний лише канцлер-карєрист Безбородько. -- Alex K 12:56, 6 лютого 2009 (UTC)
- В примітках щось казалося про два варіанти написання «бунряку» і «монряку»... В мене до Вас прохання, чи не могли б Ви навести японське написання імені автора та отого Кодаю? Буд ласка. Певно ці данні є в японській статті. --Рейдер з нікчемних земель 13:08, 6 лютого 2009 (UTC)
- Найбільший в Японії словник японської мови видавництва Сьоґаккан в 15 т. подає основне бунряку; монряку стоїть в кінці статті як ситуаційний варіант (Т.12. — С.51.). Згідно з цим словником автор "Хокуса бунряку" — Кацураґава Хосю ja:桂川甫周.-- Alex K 13:15, 6 лютого 2009 (UTC)
- Враховуючі сказане Вами напишу бунряку, бо в книжці ніяк те монряку не обгрунтовується, просто говориться що от можливі й інше читання і вказується що варіант бунряку використано в якійсь японській енциклопедії. --Рейдер з нікчемних земель 13:33, 6 лютого 2009 (UTC)
- Найбільший в Японії словник японської мови видавництва Сьоґаккан в 15 т. подає основне бунряку; монряку стоїть в кінці статті як ситуаційний варіант (Т.12. — С.51.). Згідно з цим словником автор "Хокуса бунряку" — Кацураґава Хосю ja:桂川甫周.--
- В примітках щось казалося про два варіанти написання «бунряку» і «монряку»... В мене до Вас прохання, чи не могли б Ви навести японське написання імені автора та отого Кодаю? Буд ласка. Певно ці данні є в японській статті. --Рейдер з нікчемних земель 13:08, 6 лютого 2009 (UTC)
- Дякую. Зрозумів. Я вже перевірив у себе в каталозі університетської бібліотеки. Книга про яку миговоримо саме 北槎聞略 — Хокуса бунряку. Я її не читав, бо мало цікавлюсь історією японсько-московських відносин. Судячи з японської критики з Україною там повязаний лише канцлер-карєрист Безбородько. --
- Та ні, це радянське видання 1977 року, переклад, просто у них були проблеми з типографськими літерами і усі ієрогліфи, без яких звісно в науковому виданні не обійтися, вписані потім в книжку від руки. Через це ієрогліфи усі спихнуті в примітки, а в самому тексті їх зовсім нема. Нажаль в цих примітках нема написання ні назви книжки ні автора. Якісь канджі правда витиснуті на корінці, але це напис стилізований під напис кистю і я не можу впевнено сказати чи написане там оте 北槎聞略 чи ні. Як на мене надпис не сходий, правда теж 4 ієрогліфи, але можливо це я просто не можу впізнати знаків. Ось для ідентифікації це книжка написана Кацураґавою Косю, переважно на основі розповідей Дайкокуя Кодая який 9 років провів в Російській імперії. P.S. Ксилографічно книжка ніколи не видавался, вона лежала в рукопису в архіві до кінця 19 століття (по рукам в списках ходив лише дуже сильно, в десятки раз, скорочений варіант). --Рейдер з нікчемних земель 12:49, 6 лютого 2009 (UTC)
- Це ксилографічне видання? Там оригінальний японський текст 1794? Скоропис від руки?--
Якщо буде час та натхнення, то гляньте буд ласка на оце. Був би вдячний за Вашу думку, окрім вічного питання поліванівки звісно... --Рейдер з нікчемного лісу 15:06, 17 лютого 2009 (UTC)
- Дякую. Гляну. Але у подібних статтях (економіки, історії, географії) поліванівки треба дотримуватися воленс-ноленс, бо буде розгардіяш, такий як у статтях про аніме.-- Alex K 22:34, 17 лютого 2009 (UTC)