Обговорення користувача:Yelysavet/Грузинська абетка (05.02.2012—05.02.2012)

Повний архів: Обговорення_користувача:Dolyn/АвтоАрхів

Обговорення: Обговорення_користувача:Dolyn

Грузинська абетка

Заждіть з перейменуваннями. Дозвольте мені закінчити, а тоді обговоримо це.--Q13 13:55, 5 лютого 2012 (UTC)

Добре. Обговоримо пізніше. --Dolyn 13:59, 5 лютого 2012 (UTC)

Дякую за розуміння.
Отож, маємо п'ять схожих пар приголосних:

თ — ტ

ქ — კ

ფ — პ

ჩ — ჭ

ც — წ

У кожній з цих пар одна літера позначає приголосний із голосовою змичкою, інша — приголосний з придихом. При транслітерації українськими літерами цією різницею нехтують (пор. Кобулеті — Самтредія), але у назвах літер краще її (різницю) якось передати. Питання в тому, що передавати — змичку чи придих. Я думаю, що змичку у формі апострофа: к'ан, п'ар, т'ар, ц'ил, ч'ар. Ось чому: по-перше, так її позначають у МФА (на відміну від придиха, яким іноді нехтують); по-друге, роздільне звучання приголосного і голосного досить точно передають ці специфічні звуки.--Q13 14:20, 5 лютого 2012 (UTC)

• З цією Вашою пропозицією згоден. Але ось може краще використовувати назви літер із закінченням на "і", накшталт "ані" замість "ан"? --Dolyn 14:49, 5 лютого 2012 (UTC)

Думаю, не варто. Річ у тім, що закінчення -і у назвах літер у грузинській вживають непослідовно ([1][2], [3]). При цьому його упускають при транслітерації латинкою (наприклад, в юнікоді[4], омніглоті[5]). Крім того користувач, що створював статті в російській вікіпедії, схоже, не є спеціалістом конкретно з грузинської мови.--Q13 15:27, 5 лютого 2012 (UTC)

Напевно Ви маєте рацію. Просто як на мене, із закінченням -і звучить краще. --Dolyn 16:06, 5 лютого 2012 (UTC)