Оділон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оділон
Народився невідомо
невідомо
Помер 18 січня 748
невідомо
Національність бавари
Діяльність суверен
Титул герцог Баварії
Посада герцог Баварії[d]
Термін 736—748 роки
Попередник Хугберт
Наступник Грифон
Конфесія католицтво
Рід Агілольфінги
Батько Готфрід
Мати донька Теодона II
Брати, сестри  • Theudebald, Duke of Alamannia[d], Lantfrid[d] і Huoching[d]
У шлюбі з Хільтруда з Арнульфінгів
Діти 1 син

Оділон (*Odilo, д/н — 18 січня 748) — герцог Баварії у 736748 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Був сином Готфріда, герцога Алеманії, та доньки Теодона II, герцога Баварії. За іншою версією його батьками були Хугберт, герцог Баварії, та Ратруда Фріульська.

Про дату народження Оділона нічого невідомо. Після смерті батька отримав частину його особистих володінь — Тургау та частину Реції. Потім перебрався до двору баварського герцога і свого стрийка Хугберта.

У 736 році після смерті Хугберта стає новим герцогом Баварії. Продовжив політику щодо підготовки до повалення залежності від франків. Саме за Оділона до Баварії прибув архієпископ Боніфатій (його запросив ще герцог Хугберт), який 739 року облаштував 4 єпископства в містах: Зальцбург, Пассау, Регенсбург, Фрейзінг. Разом з тим засновано було і кілька монастирів — абатства Бенедиктбайєрн (739 рік), Нідерелтайх (741 рік), Мондзее (748 рік).

Також за Оділона видано останню (оновлену) редакцію законодавства «Баварська правда».

741 або 742 року оженився на доньці Карла Мартела, мажордома і фактичного володаря Франкської держави. У 741 році після смерті Карла Мартела оголосив про свою незалежності та прийняв титул короля. Того ж року засновано єпископство Вюрцбург.

У 743 році франкські мажордоми та військовики Піпін Короткий і Карломан рушили на Баварію. Герцог Баварії уклав союз з Теодоріхом, вождем саксів. Після цього Оділон зайняв досить вигідну оборонну позицію на березі річки Лех, втім, злякався франків і запросив миру. Піпін і Карломан відкинули його пропозиції. Після цього Карломан, вночі пройшовши болотистою місциною, раптово вдарив у тил війську Оділону. В результаті бавари та сакси зазнали нищівної поразки, а Оділон потрапив у полон. Франки захопили Баварію, яку пограбували протягом 2 місяців. Оділону довелося визнати верховну владу франків.

У 744 році уклав союз з Борутом, князем Карантанії. Протягом 744—745 років спільно з Борутом Оділон відкинув аварські війська від кордонів Карантанії. Водночас зумів встановити зверхність над цією державою.

У 745—748 роках надав допомогу місіонеру Віргілію, який прибув з Франкської держави, оселившись у Залльцбурзі. Завдяки підтримці Оділона почалася християнізація північних районів Баварії, Карантанії та Тюрингії.

У 747 році до Оділона втік з монастиря його шварґ Грифон, син Карла Мартелла від другого шлюбу. Оділон надав йому допомогу.

Проте незабаром помер у 748 році. Поховано в монастирі Гегенбах в Алеманії. Після цього Грифон оголосив себе герцогом.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Хільтруда, донька франкського мажордома Карла Мартела.

Діти:

  • Тассілон (741—796), герцог Баварії у 748—788 роках

Джерела[ред. | ред. код]

  • Christian Pfister, La Gallia sotto i Franchi merovingi. Vicende storiche, in Storia del mondo medievale — Vol. I, Cambridge, Cambridge University Press, 1978, pp. 688—711.
  • Borgolte Michael, Die Grafen Alemanniens in merowingischer und karolingischer Zeit. Eine Prosopographie, Jan Thorbecke Verlag Sigmaringen 1986.
  • Peter Landau: Die Lex Baiuvariorum. Entstehungszeit, Entstehungsort und Charakter von Bayerns ältester Rechts- und Geschichtsquelle. Verlag der Bayrischen Akademie der Wissenschaften, München 2004, ISBN 3-7696-1627-8.