Перегляд вихідного коду сторінки Очерет звичайний

{{Speciesbox
|name = Очерет звичайний
|image = Phragmites australis Schilfrohr.jpg
|image_width = 270px
|status = LC
|status_system = IUCN3.1
|genus=Phragmites
|species=australis
|authority=([[Антоніо Хосе Каванільєс|Cav.]]) [[Trin.]] ex [[Steud.]], 1841
|synonyms_ref=<ref name=TPL/>
|synonyms=''Czernya arundinacea'' <small>[[Карел Борівой Пресл|C.Presl]]</small><br/>''Oxyanthe phragmites'' <small>(L.) Nieuwl.</small><br/>''Trichoon phragmites''<small>(L.) Rendle</small></small><br/>''Xenochloa arundinacea'' <small>[[Мартін Гінріх Ліхтенштайн|Licht.]]</small>
}}
{{перенаправлено|Тростина}}

'''Очере́т звича́йний'''<ref name="Кобів">{{Кобів|Phragmites|australis}}</ref>, '''очерет південний'''<ref>{{ОВРУ|}}</ref> (''Phragmites australis''; ''Phragmites communis'', від {{lang-el|φράγμα}}&nbsp;— «[[пліт (огорожа)|тин]], паркан»).&nbsp;— рослина з родини [[злакові]].

== Назва ==
* Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steudel (прийнята назва у Флорі Європи<ref>[http://rbg-web2.rbge.org.uk/cgi-bin/nph-readbtree.pl/feout?FAMILY_XREF=&GENUS_XREF=Phragmites&SPECIES_XREF=australis&TAXON_NAME_XREF=&RANK= Phragmites australis у Флорі Європи]</ref>)
* ''Phragmites communis'' Trin. = ''Phragmites australis'' (Cav.) Trin. ex Steudel.
* ''Czernya arundinacea''<small>[[Карел Борівой Пресл|C.Presl]]</small><ref name=TPL>{{cite web |url=http://www.theplantlist.org/tpl1.1/search?q=Phragmites |title=The Plant List: ''Czernya arundinacea'' |accessdate=2016-09-09 |archive-date=2018-11-08 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181108224805/http://www.theplantlist.org/tpl1.1/search?q=Phragmites }}</ref>
* ''Oxyanthe phragmites'' <small>(L.) Nieuwl.</small>
* ''Trichoon phragmites'' <small>(L.) Rendle</small>
* ''Xenochloa arundinacea'' <small>[[Мартін Гінріх Ліхтенштайн|Licht.]]</small>

=== Назви українською ===
[[Файл:Великий очерет.jpg|thumb|Очерет [[Південний Буг|Південного Бугу]], рулетка&nbsp;— 5 метрів]]
[[Файл:Очерет П Бугу-знято стоячи, мобілка на витягнутих руках.jpg|thumb|Плавні Південного Бугу, [[Миколаїв]], Матвіївка&nbsp;— очерет більше 5 метрів заввишки]]
* Очере́т звича́йний<ref name="Кобів"/><ref>''Російсько-український словник ботанічної термінології і номенклатури''.&nbsp;— К.: АН УРСР, 1962.</ref><ref name="Оп">''Определитель высших растений Украины'' /Д.&nbsp;Н.&nbsp;Доброчаева, М.&nbsp;И.&nbsp;Котов, Ю.&nbsp;Н.&nbsp;Прокудин и др.&nbsp;— К.: Наукова думка, 1987.</ref>
* Очере́т<ref name="Кобів"/><ref name="Ан"/><ref name="Мг">Миголинець О.&nbsp;Ф.&nbsp;Ботанічна лексика українських говорів Закарпатської області. Назви дикоростучих трав'янистих рослин // ''Молодь&nbsp;— Україні: Наукові записки молодих учених Ужгородського державного університету''.&nbsp;— 1994.&nbsp;— Т. 4.&nbsp;— С. 215—255.</ref><ref name="Вх1">Гикля Е. ''Ботаника для шкілъ низшихъ гимназіяльныхь и реальныхъ''. На рускій языкъ переложивъ И. Верхратскіи.&nbsp;— Львівь: Инст. Ставропигійский, 1873.</ref><ref name="Вх6">Верхратский І. ''Ботаніка на низші кляси шкіл середних''.&nbsp;— Львів: Печатня Удїлова, 1905.</ref><ref name="Mk">Makowiecki S. ''Słownik botaniczny łacińsko małoruski''.&nbsp;— Kraków: Pol. Akad. Umiejętności, 1936.</ref><ref name="Ян3">Яната A.A. ''Флора степи Мелитопольскаго и юго-западной части Днѣпровскаго уѣздовъ Таврической губернии''.&nbsp;— Симферополь: Тип. Таврич. Губерн. Земства, 1913.</ref><ref name="Ян4">Яната О. Народні Українські назви рослин Північної Таврії// ''Збірник Науково-Літературного відділу Товариства ім. Квітки-Основ'яненка у Харкові''.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С 1-58.</ref><ref name="Шс2">Шестериковъ П. С. ''Опредѣлитель растеній окрестностей Одессы''.&nbsp;— Одесса, 1912.</ref> (Сл; Чн, Вх, Рг1, Ср, Вл, Лч, Ln, Пс, Gs, Мн2, Rs, , Дб, Ів, Ос, Ук&nbsp;— ЗАГ)
* Очерет південний<ref name="Кобів"/><ref name="Оп"/>
* Тростина́ звича́йна<ref name="Кобів"/><ref name="Вх1"/><ref name="Вх6"/><ref name="Мл">Мельник М. Українська номенклятура висших ростин // Збірник математично-природничо-лікарської секції НТШ.&nbsp;— Львів: НТШ, 1922.</ref><ref name="Во">Волян В. ''Началноє основаніє рослинословія про нижшіи гимназіа и нижшіи реальній школы въ ц. к. Австрійской державъ''.&nbsp;— Вздень, 1854.</ref>
* Ачеред&nbsp;— [[слобожанський говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Ан">Анненковъ H. ''Ботаническій словар''ь.&nbsp;— Изд. 2-е.&nbsp;— СПб.: Тип. Императ. Акад. Наукъ, 1878.</ref>
* Ви́шай&nbsp;— [[бойківський говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Вх7">Верхратский І. ''Нові знадоби номенклятури і термінольогії природописної, народної, збирані між людом''.&nbsp;— Львів, 1908.</ref>
* Волоса́нь&nbsp;— [[бойківський говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Он">Онишкевич В. Й. ''Словник бойківських говірок''.&nbsp;— К.: Наукова думка, 1984.&nbsp;— Т. І—II.</ref>
* Имши́на&nbsp;— [[закарпатський говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Мг"/>
* Ками́ш&nbsp;— [[степовий говір|степовий]] і [[закарпатський говір|закарпатський говори]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Мг"/><ref name="Ян3"/><ref name="Ян4"/><ref name="Шс2"/> (Ср, Ln, Мн2)
* Коми́ш&nbsp;— [[середньонаддніпрянський говір|середньонаддніпрянський]], [[степовий говір|степовий]] і [[слобожанський говір|слобожанський говори]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Гб">Горбач О. ''Зібрані статті. Діялектологія''.&nbsp;— Т. V.&nbsp;— Мюнхен, 1993. −665 с</ref><ref name="Сл">''Словник ботанічної номенклатури'' (Проект).&nbsp;— К.: Державне видавництво України, 1928.</ref><ref name="Гр">Грінченко Б. Д. ''Словарь української мови''.&nbsp;— К., 1907—1909.&nbsp;— Т. 1-4.</ref>(Лч, Ум, Ду, Ів, Ос, Ук, Мс)
* Комиши́на&nbsp;— [[степовий говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Гб"/>
* Куга&nbsp;— [[степовий говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Ян3"/><ref name="Ян4"/>
* Куни́ці<ref name="Кобів"/><ref name="Жл">Желеховський Е., Недільський С. ''Малоруско-нїмецкій словар''ь.&nbsp;— Львів: НТШ, 1886.&nbsp;— Т. 1-2.</ref> (Вл)
* Лепеха́ жиді́вська&nbsp;— [[волинський говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Гб"/>
* Липіх&nbsp;— [[покутсько-буковинський говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref>''Матеріали до словника буковинських говірок''.&nbsp;— Чернівці: Чернівецький державний університет, 1971—1978.&nbsp;— Вип. 1-5.</ref>
* Мислі́нка&nbsp;— [[гуцульський говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Гб2">Горбач О. Південнобуковинська гуцульська говірка і діялектний словник села Бродина, повіту Радівці (Румунія) // ''Матеріяли до української діялектології''.&nbsp;— Вип. 4.&nbsp;— Мюнхен, 1997.</ref><ref name="Гб2"/>
* Міте́лки́&nbsp;— [[середньонаддніпрянський говір]] української мови<ref name="Кобів"/>
* Ове́с ди́кий&nbsp;— [[закарпатський говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Мг"/>
* Очерет меженний&nbsp;— [[степовий говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref>Горніцкій К. Списокъ русскихъ и немногихъ инородческихъ названій растеній. Второе дополненіе къ «Ботаническому словарю» Н. Анненкова // Труды Обществава испыт. природы при Императорскомъ Харьковскомъ Університете.&nbsp;— 1890.&nbsp;— Т. XXIV.&nbsp;— С. 365—374.</ref>
* Очеретя́нка&nbsp;— [[закарпатський говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Мг"/>
* Очеро́т&nbsp;— [[західнополіський говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Гб"/>
* Па́пороть водяна́&nbsp;— [[гуцульський говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Гб2"/>
* Піща́нська трава́&nbsp;— [[закарпатський говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Мг"/>
* Пу́калка&nbsp;— [[волинський говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Гб"/>
* Саш&nbsp;— [[закарпатський говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Мг"/><ref name="Вх7"/>
* Саш надо́вий&nbsp;— [[закарпатський говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Вх7"/>
* Са(р)ши́на&nbsp;— [[закарпатський говір|закарпатський]] і [[лемківський говір|лемківський говори]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Вх7"/>
* Сашник&nbsp;— [[бойківський говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Вх7"/>
* Сита<ref name="Кобів"/> (Os&nbsp;— ПЛ)
* Сітняг<ref name="Кобів"/><ref name="Сл"/>
* Спича́к<ref name="Кобів"/> (Ум)
* Тачи́нник&nbsp;— [[бойківський говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Он"/>
* Те(и)рстина&nbsp;— [[лемківський говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Вх7"/><ref name="Гб"/>
* Трість&nbsp;— [[волинський говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Вх7"/>
* Троск<ref name="Кобів"/> (Ду)
* Трос(т)ни́к&nbsp;— [[степовий говір|степовий]] і [[закарпатський говір|закарпатський говори]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Мг"/><ref name="Шс2"/><ref name="Жл"/>
* Трости́на&nbsp;— [[волинський говір|волинський]] і [[подільський говір|подільський говори]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Mk"/><ref name="Вх7"/><ref name="Сл"/><ref name="Mj">Majewski E. ''Słownik nazwisk zoologicznych i botanicznych polskich''.&nbsp;— Warszawa: Nakładem autora, 1898.&nbsp;— T. II.</ref>
* Тростовни́к<ref name="Кобів"/><ref name="Mk"/><ref name="Жл"/>
* Тро́стя<ref name="Кобів"/><ref name="Жл"/>
* Трость&nbsp;— [[покутсько-буковинський говір|покутсько-буковинський]] і [[подільський говір|подільський говори]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Mk"/><ref name="Сл"/><ref name="Гр"/><ref name="Жл"/><ref name="Mj"/> (Гв, Hl, Ум, Ів)
* Тро́ща&nbsp;— [[покутсько-буковинський говір|покутсько-буковинський]] і [[степовий говір|степовий говори]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Во"/><ref name="Гб"/><ref name="Гр"/><ref name="Mj"/><ref name="См">Смик Г. К. ''Корисні та рідкісні рослини України. Словник-довідник народних назв''.&nbsp;— К.: Українська енциклопедія, 1991.</ref><ref name="См"/> (Ук)
* Трустина&nbsp;— [[волинський говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Мл"/>
* Череда́&nbsp;— [[закарпатський говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Мг"/>
* Чере́т&nbsp;— [[західнополіський говір|західнополіський]] і [[середньонаддніпрянський говір|середньонаддніпрянський говори]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Гр"/> (Ар)
* Шавкові́ца&nbsp;— [[східнополіський говір]] української мови<ref name="Кобів"/> (Лс2)
* Шалина&nbsp;— [[надсянський говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Вх7"/>
* Шаш&nbsp;— [[закарпатський говір|закарпатський]] і [[бойківський говір|бойківський говори]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Мг"/><ref name="См"/> (Гд)
* Шашни́к&nbsp;— [[закарпатський говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Мг"/>
* Шпаки́&nbsp;— [[степовий говір]] української мови<ref name="Кобів"/> (Мо)
* Шува́р&nbsp;— [[закарпатський говір]] української мови<ref name="Кобів"/><ref name="Мг"/>
* Ярли́к&nbsp;— [[подільський говір]] української мови<ref name="Кобів"/> (Дз).

== Опис ==
[[Трав'янисті рослини|Трав'яниста]] [[багаторічні рослини|багаторічна]] блакитнувато-зелена рослина родини злакових (0,8-5 метрів заввишки), з довгим повзучим кореневищем.

[[Стебло]] прямостояче, кругле, товсте (до 16 мм), голе, гладеньке.

Листорозміщення чергове, стебло до верхівки покрито листям. [[Листок|Листки]] лінійно-ланцетні (1-5&nbsp;см завширшки), плескаті, шорсткі, по краю гостро-шорсткі. В місці переходу листкової пластинки в [[піхва (ботаніка)|піхву]] замість язичка розміщений ряд волосків.
[[Файл:Schwielowsee-Schilfrohrguertel-01.jpg|ліворуч|thumb|220пкс|Очерет влітку]]
[[Файл:Сухий очерет.jpg|thumb|right|160px|Очерет взимку]]
Листя очерету повертається ребром до вітру, а гнучка соломина згинається, але не ламається. На вітрі все листя очерету виявляється на одному боці, майорить, мов прапор, вказуючи напрям вітру, як [[флюгер]]<ref name="Верзилин">{{ref-ru}} ''[[Верзилін Микола Михайлович|Верзилин Николай Михайлович]]'' По следам Робинзона. Сады и парки мира.&nbsp;— Л.: Детская литература., 1964.&nbsp;— 576с.</ref>.

[[Квітка|Квітки]] дрібні, непоказні, зібрані у велике (10-30&nbsp;см завдовжки) волотисте [[суцвіття]]. [[Волоть]] густа, пухнаста, під час [[цвітіння]] розлога, звичайно з пониклою верхівкою. Гілочки волоті гостро-шорсткі. [[Колос]]ки (9-12&nbsp;мм завдовжки) темнувато-буруваті, звичайно з фіолетовим відтінком, рідше жовтуваті. Колоски 37-квіткові, лінійно-ланцетні, стиснуті з боків. Колоскові луски ланцетні, неоднакової довжини, коротші від квіткових. Нижні квітки в суцвітті тичинкові, решта&nbsp;— двостатеві. Квітки мають дві квіткові луски, три [[тичинка|тичинки]] з фіолетовими [[пиляк]]ами і [[маточка|маточку]] з верхньою [[зав'язь|зав'яззю]] та двома коротко-перистими темно-червоними [[приймочка]]ми. Нижня квіткова луска на верхівці витягнута в довге шилоподібне вістря, яке в 2-3 рази довше за луску. Верхня квіткова луска в кілька разів коротша від нижньої, вісь колоска майже по всій довжині вкрита волосками.

[[Плід]]&nbsp;— довгаста [[зернівка]].

Росте у вільшняках, на лісових та низинних болотах, у [[плавні|плавнях]]. Часто утворює густі зарості. Тіньовитривала рослина. Цвіте в липні&nbsp;— вересні.

Поширений по усій Україні. Заготівля провадиться у районах поширення. Промислова заготівля можлива у дельтах рік [[Дніпро (річка)|Дніпра]] та [[Дунай|Дунаю]]. Запаси сировини великі.

== Практичне використання ==
[[Файл:Kruhliakivka Khata.jpg|thumb|right|Хата, вкрита очеретом]]
Рослина, що дає [[Природні будівельні матеріали|будівельний матеріал]], целюлозу; плетивна, кормова, вітамінозна, харчова, лікарська і фітомеліоративна рослина.

Очерет з давніх-давен використовується як будівельний матеріал. Нині з нього виготовляють чію, бердану, гідробердану, твердо-пресовані і волокнисті звуко- та термоізоляційні плити (комишит), дошки для підлоги, личкувальні панелі, диферент, гіпсоволокнисті плити, комишито-бетон, пластики та інші будівельні матеріали. Очеретяні плити й мати широко використовують у цукровій промисловості (річна потреба державного цукротресту становить понад 40 тис. тонн).

Очерет використовують як покрівельний матеріал, а також плетуть з нього стіни і перегородки у невеликих господарських будівлях, тини, плотики для переправи через тихі протоки в дельтах річок і багато інших виробів. З нього виготовляють циновки для вигодовування червів шовкопряду, мати для парників, у степових районах використовують на паливо.

Очерет є цілком задовільною сировиною для виробництва целюлози. Стебло містить 63,3, а листки 24,5&nbsp;% [[Целюлоза|целюлози]]. Середній вихід небіленої целюлози в лабораторних умовах коливається від 33 до 41&nbsp;%.

Шляхом хімічної та фізико-хімічної переробки з очерету можна одержувати високоякісні сорти паперу, текстильну [[Віскоза|віскозу]], кормові білкові [[дріжджі]], [[фурфурол]], [[спирт]], [[Глюкоза|глюкозу]] та інші продукти [[гідроліз]]у.

Очерет&nbsp;— цінна кормова рослина. У молодих рослинах міститься 43&nbsp;% протеїну, 2,5&nbsp;% жиру, 36&nbsp;% клітковини, до 44&nbsp;% безазотистих екстрактивних речовин. Він є добрим кормом, особливо для коней і лошат, старий очерет непридатний на корм худобі, а тільним коровам навіть шкідливий. Сіно, заготовлене до колосіння очерету, має високу поживність; з 1 га за два укоси збирають до 40 тон сухої маси. Чудова рослина для виготовлення силосу.

У листках міститься чимало [[вітамін С|вітаміну С]] (300—500 мг%) і цукрів (18&nbsp;%), з них можна виготовляти вітамінний напій та [[спирт]].

Молоді кореневища досягають довжини 2,5 метри. Вони ніжні і солодкі; їх їдять сирими, печеними й вареними. Вживають кореневища і як лікарський, потогінний засіб. У сирих кореневищах очерету 5 відсотків цукру. З кореневищ очерету роблять борошно і напій схожий на каву, так само як з [[Рогіз|рогозу]].<ref name="Верзилин"/>

У народній медицині корені очерету використовують як потогінний та сечогінний засіб, а слизові виділення із стебел використовують за укусів комах.

Очерет звичайний добре витримує несприятливий газовий режим з підвищеним вмістом у воді та ґрунті [[Сірководень|сірководню]], [[Вуглекислота|вуглекислоти]], [[метан]]у, а також стійкий проти дії таких отруйних для живих організмів хімічних речовин, як [[фенол]], [[нафтенові кислоти]], [[хлориди]], [[ціаніди]], закисні солі заліза та інші. Вважають, що на мілководних ділянках дніпровських водосховищ густі зарості очерету можуть виконувати роль біофільтра, що очищує воду від всілякого забруднення. Очерет придатний для закріплення вологих пісків.

== Збирання, переробка та зберігання ==
[[Файл:Riet (dakdekkersriet) Phragmites australis.jpg|міні|праворуч|250пкс]]

Збирають очерет у повній біологічній стиглості пізно восени і взимку за допомогою спеціальних машин або скошують косами. Щоб не завдавати травм кореневищам і молодим пагонам, під час ручної і особливо механізованої заготівлі сировини з обвалованих територій спускають воду у річки і в такий спосіб просушують ґрунт перед збиранням урожаю.
На ділянках, де очерет щороку не викошують, з часом нагромаджується багато відмерлих однорічних пагонів, так звані старники, що заважають розвитку молодих поколінь. Внаслідок цього різко знижується продуктивність очеретяних заростей. Щорічне скошування очерету сприяє підвищенню його врожайності на 10-15&nbsp;%, а випалювання&nbsp;— на 20-60&nbsp;%, разом знищуються шкідники та хвороби.

Кореневища очерету дістають граблями, баграми або «кішками», іноді з глибини 1 метра. Збирати їх слід навесні до цвітіння очерету, на початку літа або пізно восени. Цвіте очерет у червні&nbsp;— липні.<ref name="Верзилин"/>

Нині{{коли?}} ключем до вирішення проблеми широкого й повного використання запасів очерету, як промислової сировини, є гідротехнічне впорядкування заплав річок, що передбачає обвалування території, штучне затоплення заростей очерету та осушення їх перед збиранням урожаю, а також конструювання високопродуктивних збиральних машин з питомим тиском на ґрунт 20-40 г/см².

== Цікаві факти ==
* З діда-прадіда з очерету робили потрібну частину [[кларнет]]ів і [[Флейта|флейт]]&nbsp;— «язик», що вібрує, так званий пищик. [[Теофраст]] у своїй книзі «Дослідження про рослини» докладно змалював, як вирізати з очерету пищик&nbsp;— «язик» для [[Сопілка|сопілки]] та флейти.<ref name="Верзилин"/>

== Див. також ==
* [[Список дикорослих корисних рослин України]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{ДКРУ}}
* {{Дари лісів}}

== Посилання ==
* {{УМЕ10|частина=Очерет|сторінки=1266}}

{{Портали|Ботаніка|Біологія}}
{{Authority control}}
{{Taxonbar|from1=Q28557|from2=Q39575306}}

[[Категорія:Arundinoideae]]
[[Категорія:Водні рослини]]
[[Категорія:Гідрофіти]]
[[Категорія:Галофіти]]
[[Категорія:Рослини, описані 1841]]