Павлин Антіохійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Павлин Антіохійський[1] (Paulinus) — патріарх Антіохійський з 362 до 388 року.

В цей час Антіохійська православна церква була розколота внаслідок ряду схизм та єресей на чотири основні групи, які висували своїх претендентів на патріарший престол і згодом обрали власних патріархів. На престол Антіохії претендували: група аріян, група мелетіян, група євстахіян й група аполінаристів.

Павлина підтримали члени партії прихильників Євстафія Антіохійського, й він був конкурентом патріарха Мелетія Антіохійського. Висвячення Павлина на патріарха призвело до розколу Антіохійської церкви.

Павлин «високо цінували за благочестя» й був визнаний Єрусалимським патріархом.

Помер у 388 році. Його послідовники називали «паулінами».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Василь Лаба. Патрологія. Життя, письма і вчення Отців Церкви / укл. Йосиф Дачкевич. — 2 вид. — Рим : Український Католицький Університет ім. св. Климента папи, 1974. — С. 240.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Dictionary of Christian Biography and Literature to the End of the Sixth Century/Dictionary/P/Paulinus, bp. Eustathian party at Antioch|Paulinus, bp. Eustathian party at Antioch