Папське мило
Папське мило — глузлива назва мила, яке вироблялося за патентом, виданим Карлом І. Оскільки до складу правління компанії-виробника входили католики, термін «папське мило» (на честь Папи Римського) застосовувався до цього монопольного товару. Антикатолики вважали його особливо шкідливим для білизни та рук прислуги[1].
Під час правління англійського короля Карла I (1629—1640) одним із способів, у який він намагався залучити інвестиції, була видача патентів. Це стало можливим завдяки лазівці у статуті, який забороняв такі дії.
Один з таких патентів був виданий миловарній корпорації[2][a].
Миловарна промисловість перебувала під наглядом лорда-скарбника Портленда та його друзів, всі вони були католиками. Коли Портленд помер, Лауд і Коттінгтон поборолися за компанію, яка до кінця 1630-х років збільшила щорічний прибуток для корони до майже 33 тисяч фунтів.
Стверджувалося, що папське мило залишає шрами на душі, а також на шкірі та тканині.
Нотатки[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Justin Pollard. Dr Trelawney's Cabinet of Historical Curiosities: This Month's Subject: Soap. Архів оригіналу за 4 March 2016.
- ↑ Martz, Dorilyn Ellen, and College of William and Mary. Department of History. Charles I and «Popish Soap»: An Exercise in Factional Court Politics. 2000.
- ↑ Coward, 2003, с. 167; Gregg, 1981, с. 215—216; Hibbert, 1968, с. 138; Loades, 1974, с. 385.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Ковард, Баррі (2003), The Stuart Age [Епоха Стюартів] (вид. 3rd), Лондон: Longman, ISBN 978-0-582-77251-9
- Грегг, Полін (1981), King Charles I [Король Карл І], London: Dent, ISBN 0-460-04437-0
- Гібберт, Крістофер (1968), Charles I [Карл I], Лондон: Weidenfeld & Nicolson
- Лоудс, Девід (1974), Politics and the Nation [Політика і нація], Лондон: Fontana, ISBN 0-00-633339-7