Пацики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Назва «Пацики»
Пацики.jpg, Pacyky 2011.jpg
Автор Анатолій Дністровий
Країна Україна
Мова українська
Жанр роман
Укр. видавництво Факт, Піраміда
Виданий 2005, 2011

Пацики — роман Анатолія Дністрового, який вийшов 2005 року в київському видавництві «Факт». Друге видання побачило світ 2011 року у видавництві «Піраміда» (серія «Приватна Колекція» — видавничий проект Василя Ґабора).

Пацики — центральний роман контркультурної молодіжної трилогії про Тернопіль, до якої входить також романи «Місто уповільненої дії» (2003) та «Тибет на восьмому поверсі» (2005). Роман «Пацики» увійшов у десятку найкращих за версією інтернет-опитування Книги року Бі-Бі-Сі та «Книга року» у 2005-му[1]. Головна тема роману — молодіжні банди Тернополя в останні роки радянської імперії. Його дія відбувається в депресивних спальних районах останніх років СРСР, в середовищі проблемних тінейджерів із неблагополучних сімей.

З анотації видавництва[ред. | ред. код]

« Жива жаргонна мова, добре знання петеушного матеріалу та ретельний аналіз «важких» підлітків витворюють художнє, ретроспективно точне свідчення часу, що минув 15 років тому. »


«Україна молода» про роман «Пацики»[ред. | ред. код]

« Жене, Берджес, Селін — улюблені автори Дністрового, адже саме ці письменники роблять скальпелем письма анатомічний зріз на живому тілі сьогоднішнього суспільства. Страшнувата це у своїй брутальній відвертості картина, для когось — екзотична чи навіть епатажна. Але варто вдуматися: деякі люди так і живуть.

Романи Анатолія — це агіографія навпаки, і саме тому головне в них — їх моральність. Агіографічні твори розповідають про життя святих і як вони дійшли до святості, а романи Дністрового розповідають про грішників, як ними можна стати і що з цього виходить. І якщо читати про «хороших» сьогоднішній молоді надто нудно, то навчити тому, «що таке добре і що таке погано» можна саме таким письмом

(Анастасія Богуславська. "Український Берджес")

»

Дмитро Стус про роман «Пацики»[ред. | ред. код]

« ...сповідальний роман про долі старшокласників маленьких містечок Західної України, яким судилося входити в життя без жодних перспектив на майбутнє... Як і «капітани піску» Жоржі Амаду, вони вірять, що особливі, як і капітани, більшість з них гине, торуючи дорогу наверх. А тому в 17–18 переважна більшість із них хоче лише одного — втекти (як їхні батьки колись тікали з села), щоб вижити й почати все спочатку... Такі романи не вирок, а пропозиція до роздумів, тексти, які колись скажуть більше правди про нашу добу, ніж усі підшивки газет за останні двадцять років

(Дмитро Стус. "Чоловіки сповідаються")

»

Видання[ред. | ред. код]

  • Дністровий, Анатолій. Пацики: конкретний роман — К.: Факт, 2005. — 392 с. — (Exceptis Excipiendis).
  • Дністровий, Анатолій. Пацики: конкретний роман  Друге видання. — Львів: Піраміда, 2011. — 244 с. — (Приватна колекція).

Примітки[ред. | ред. код]


Посилання, рецензії[ред. | ред. код]

  • Пацики на сайті видавництва.
  • Україна молода: рецензія на роман Анастасії Богуславської].
  • Рецензія на книгу.
  • 'Ярослав Голобородько. Аксесуари «конкретної прози» (марґінальний простір Анатолія Дністрового). Київська Русь, книга VII, 2006.
  • Ярослав Голобородько. Інвестиції «реалу»: прозовий портал Анатолія Дністрового. Книжник review, № 6, 2006.
  • Ярослав Голобородько. Анатолій Дністровий — романний тріал як діґґер-клаб/ Ярослав Голобородько. Артеґраунд. Український літературний істеблішмент. Київ: Факт, 2006.
  • Михед Олександр. 17 років самотності. Конкретна розмова про неконкретний роман: Рец.: Дністровий А. Пацики [Текст] / О. Михед // Березіль: Літературно-художній та громадсько-політичний журнал Національної Спілки письменників України. — 2005. — N11. — С. 174—176
  • Соня Мармеладова. Польові дослідження тернопільських пациків. Кур'єр Кривбасу, липень 2005, № 188.
  • Иван Андрусяк. Педагогический роман: выпущенные издательством «Факт» «Пацики» Анатолия Днистрового можно рассматривать и как украинский ответ тупорылой «Бригаде»/ Столичные новости, № 18, 17-23 мая, 2005.
  • Ростислав Семків. Блов-ап Дністрового// Книжник review, № 8-9, 2005.
  • Дмитро Стус. Чоловіки сповідаються// Дзеркало тижня, № 25, 2-8 липня 2005: http://dt.ua/CULTURE/choloviki_spovidayutsya-43812.html