Перегляд вихідного коду сторінки Петр Павел

{{Державний діяч
| зображення = Petr Pavel (2023-02-14) (cropped).jpg
| ширина портрета = 200

| титул = [[Президент Чехії]] 
| прапор = Flag of the President of the Czech Republic.svg
| періодпочаток = 9 березня 2023
| прем'єр = [[Петр Фіала]]
| попередник = [[Мілош Земан]]

| титул_2 = [[Голова Військового комітету НАТО]] 
| періодпочаток_2 = 26 червня 2015
| періодкінець_2 = 29 червня 2018
| попередник_2 = Кнуд Бартельс
| наступник_2 = Стюарт Піч

| партія = [[Комуністична партія Чехословаччини]] (1985—1989)<br/>[[Незалежний політик]] (з 1989)
| битви = миротворча операція [[Охоронні сили ООН|UNPROFOR]]
| рід військ = [[Чехословацька народна армія]] <br/>[[Армія Чеської Республіки]]
| роки служби = 1983—2018
| звання = [[Файл:CzArmy 2011 OF9-Armadni general shoulder-h.png|90px]] [[Генерал армії]]
|титул_3=Начальник Генерального штабу армії Чеської Республіки|періодпочаток_3=1 липня 2012|періодкінець_3=30 квітня 2015|наступник_3=Йозеф Бечвар|попередник_3=Владиміл Пічек
}}

'''Петр Па́вел''' ({{lang-cs|Petr Pavel}}; {{н}} {{ДН|1|11|1961}}, [[Плана (Чехія)|Плана]], [[Чехословаччина]])&nbsp;— [[Чехія|чеський]] політик та відставний [[генерал]], [[Президент Чехії]] з 9 березня 2023<ref>{{Cite web|title=Офіційно. Петр Павел став президентом Чехії|url=https://www.rbc.ua/rus/news/ofitsiyno-petro-pavel-stav-prezidentom-chehiyi-1678369139.html|website=РБК-Украина|accessdate=2023-03-10|language=uk}}</ref>. [[Голова Військового комітету НАТО]] з 2015 до 2018 року, до цього&nbsp;— командувач Генерального штабу [[Армія Чеської Республіки|армії Чеської Республіки]] з 2012 до 2015 року.

Переміг на [[Президентські вибори в Чехії 2023|президентських виборах у січні 2023 року]], здобувши 58,32&nbsp;% голосів у другому турі<ref>{{Cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/chekhiya-vybory-presydent-petr-pavel-ukrayina-portret/32242985.html|назва=«Великий друг України». Петр Павел переміг на виборах президента Чехії. Політичний портрет|видавець=[[Радіо Свобода]]|ім'я1=Ростислав|прізвище1=Хотин|дата=28 січня 2023|url-архіву=https://web.archive.org/web/20230130121435/https://www.radiosvoboda.org/a/chekhiya-vybory-presydent-petr-pavel-ukrayina-portret/32242985.html|дата-архіву=2023-01-30|мертвий-url=no|дата-доступу=15 лютого 2023}}</ref><ref name="volba"/>.

== Освіта та раннє життя ==
Народився в [[Плана|Плані]] неподалік від [[Маріанські Лазні|Маріанських Лазень]]. Його батько Йозеф Павел був професійним військовим, перебував у різних бригадах та на різних посадах у [[Чехословацька народна армія|Чехословацькій народній армії]], наприкінці 1980-х був полковником<ref name="sz">{{Cite web|date=9 червня 2022|title=Archivy o generálu Pavlovi: měl tajný kurz D-2, v KSČ byl málo aktivní|url=https://www.seznamzpravy.cz/clanek/volby-prezidentske-archivy-o-generalu-pavlovi-mel-tajny-kurs-d-2-v-ksc-byl-malo-aktivni-205259|access-date=12 січня 2023|website=Seznam Zprávy |language=чеською}}</ref>.

Закінчив початкову школу в [[Кладно]]. Після цього навчався у військовій гімназії імені Яна Жижки в [[Опава|Опаві]] з 1975 до 1979 року. З 1979 до 1983 року&nbsp;— у Військовому коледжі сухопутних військ у [[Вишков (Чехія)|Вишкові]] за фахом «розвідка». З 1988 до 1991 року здобував післядипломну освіту у Військовій академії у [[Брно]], напрям командно-штабної розвідки. 1992 року проходив двомісячний курс стратегічної розвідки у [[Вашингтон]]і, [[Колумбія (федеральний округ)|округ Колумбія]], США. 1995 року пройшов бригадний командно-штабний курс у [[Штабний коледж у Камберлі|Штабному коледжі у Камберлі]]. 2005 року навчався в Королівському коледжі оборонних досліджень у [[Лондон]]і, а в 2005—2006 роках&nbsp;— у [[Кінгс-коледж|Королівському коледжі Лондона]], де здобув ступінь магістра гуманітарних наук у галузі міжнародних відносин<ref name="army">{{Cite web||title=GENERAL PETR PAVEL, M. A.|url=https://www.army.cz/en/armed-forces/history/general-petr-pavel--m--a---137010/|access-date=12 січня 2023|website=Міністерство оборони та збройних сил Чехії |language=англійською}}</ref><ref name="sz"/>.

== Військова кар'єра ==
Військова кар'єра Павела в Чехословацькій армії почалася 1983 року, коли його було призначено командиром розвідувального парашутно-десантного взводу особливого призначення. За два роки його призначили [[Командир роти|командиром роти]], якою він командував до 1988 року. У 1991 році Павел перейшов на службу в чеську [[військова розвідка|військову розвідку]], а в 1993—1994 роках був заступником [[Військовий аташе|військового і військово-повітряного аташе]] [[Чехія|Чеської Республіки]] в [[Бельгія|Бельгії]]<ref name="army"/>. У лютому 1982 подав заяву на вступ до [[Комуністична партія Чехословаччини|Комуністичної партії Чехословаччини]], членом якої став 13 лютого 1985 року<ref name="reflex">{{Cite web|date=14 листопада 2019|title=Kdo je generál Petr Pavel: Nejvýše postavený muž NATO, válečný hrdina, bývalý komunista i možný prezident|url=https://www.reflex.cz/clanek/volby-prezidentske-volby/98439/kdo-je-general-petr-pavel-nejvyse-postaveny-muz-nato-valecny-hrdina-byvaly-komunista-i-mozny-prezident.html|access-date=12 січня 2023|website=Reflex |language=чеською}}</ref> і з якої вийшов у грудні 1989 року після [[Оксамитова революція|Оксамитової революції]]<ref>{{Cite web|date=6 вересня 2022|title=Petr Pavel: Generálem v NATO, za války i za covidu. Vysněná konečná stanice – Hrad|url=https://www.e15.cz/petr-pavel-kandidat-prezident-general-nato-ksc-volebni-program#petr_pavel_ksc|access-date=12 січня 2023|website=E15 |language=чеською}}</ref><ref name="sz"/>. З 1985 до 1988 року&nbsp;— командир роти десантної розвідки спеціального призначення. З 1991 до 1993 року&nbsp;— офіцер військової розвідки<ref name="army"/>.

У січні 1993 року у складі миротворчої місії [[Охоронні сили ООН|UNPROFOR]] його підрозділ допоміг урятувати 53 французьких солдатів, заблокованих між сербами і хорватами<ref>{{Cite web|date=16 березня 2022|title=Zachránil na Balkáně na 50 Francouzů, teď generál Pavel může spasit českou armádu|url=https://domaci.hn.cz/c1-55068750-zachranil-na-balkane-na-50-francouzu-ted-general-pavel-muze-spasit-ceskou-armadu|access-date=12 січня 2023|website=Hospodářské noviny |language=чеською}}</ref><ref>{{Cite web|date=16 вересня 2022|title=Doložit to nejde, ale USA mě prověřovaly. Je naivní myslet si, že by mě jinak pustili do vedení NATO, říká Pavel|url=https://archiv.hn.cz/c1-67114750-dolozit-to-nejde-ale-usa-me-proverovaly-je-naivni-myslet-si-ze-by-me-jinak-pustili-do-vedeni-nato-rika-pavel|access-date=12 січня 2023|website=Hospodářské noviny|language=чеською}}</ref><ref>{{Cite web|date=2 грудня 2021|title=FOTO: Budoucí prezident? Generál Pavel besedoval v Podbořanech|url=https://zatecky.denik.cz/zpravy_region/general-pavel-beseda-podborany-20211202.html|access-date=12 січня 2023|website=Žatecký deník |language=чеською}}</ref>. За цю операцію отримав [[Хрест за військову доблесть]] від міністра оборони Франції Франсуа Леотара<ref>{{Cite web|title=UNPROFOR - MÍROVÁ MISE, 1992 - 1995, ZEMĚ BÝVALÉ JUGOSLÁVIE, 2250 PŘÍSLUŠNÍKŮ|url=https://mise.army.cz/historie-misi/unprofor---mirova-mise--1992---1995--zeme-byvale-jugoslavie--2250-prislusniku-3690/|access-date=12 січня 2023|website=Міністерство оборони та збройних сил Чехії |language=чеською}}</ref>. Крім того, Павлу було вручено державну нагороду Чехії&nbsp;— медаль «За героїзм»<ref>{{cite news |author=Jurková, Marcela |title=Zachránil na Balkáně na 50 Francouzů, teď generál Pavel může spasit českou armádu |url=http://domaci.ihned.cz/c1-55068750-zachranil-na-balkane-na-50-francouzu-ted-general-pavel-muze-spasit-ceskou-armadu |work=Hospodářské noviny |date=2012-03-16 |accessdate=2014-11-03 |archivedate=2014-11-12 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141112103251/http://domaci.ihned.cz/c1-55068750-zachranil-na-balkane-na-50-francouzu-ted-general-pavel-muze-spasit-ceskou-armadu }}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.mise.army.cz/scripts/detail.php?id=3690|title=UNPROFOR - mírová mise, 1992—1995, země bývalé Jugoslávie, 2250 příslušníků|publisher=Армія Чеської Республіки. Zahraniční mise|accessdate=2014-11-03|archive-date=2014-11-10|archive-url=https://web.archive.org/web/20141110083420/http://www.mise.army.cz/scripts/detail.php?id=3690|deadlink=yes}}</ref>.

1996 року Павел став військовим помічником директора Військової розвідки Чехії і через рік був призначений командиром бригади спецназу в [[Простейов]]і. З 1996 до 1997 року&nbsp;— військовий заступник директора військової розвідки Чехії. Командир бригади спеціального призначення з 1997 до 1999 року<ref name="army"/>. У 1999—2002 роках обіймав посаду військового помічника директора з керівництва операціями у [[НАТО|союзницькому]] регіональному командуванні «Північ» у [[Брюнсюм]]і, [[Нідерланди]]. У грудні 2002 року отримав звання бригадного генерала і посаду командувача спеціальними військами Армії Чеської Республіки<ref name="ing">{{Cite web|archive-date=21 квітня 2021|title=armádní generál Ing. Petr PAVEL, M. A.|url=https://www.acr.army.cz/struktura/historie/galerie-ngs/2012--72072/|access-date=12 січня 2023|website=army.cz |archive-url=https://web.archive.org/web/20210421113603/https://www.acr.army.cz/struktura/historie/galerie-ngs/2012--72072/|language=чеською}}</ref>.

Із січня до квітня 2003 року&nbsp;— національний представник у [[Центральне Командування Збройних сил США|Центральному командуванні Збройних сил США]] у [[Тампа|Тампі]], [[Сполучені Штати Америки|США]] та в [[Катар]]і<ref name="army"/>.

З 2003 до 2005 року&nbsp;— заступник командувача об'єднаних сил. З 2005 до 2007 року&nbsp;— заступник начальника відділу міністерства оборони&nbsp;— начальник оперативного департаменту. У 2007—2009&nbsp;рр.&nbsp;— заступник військового представника Чехії у ЄС, [[Брюссель]], [[Бельгія]]. У 2010—2011&nbsp;рр.&nbsp;— військовий представник Чехії у [[Штаб Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі|Штабі Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі]] у [[Монс]]і, Бельгія<ref name="army"/>.

З липня 2011 до червня 2012 був заступником начальника Генерального штабу Чехії Властимила Чипека, якого змінив на посаді 1 липня 2012 року<ref>{{Cite web|date=20 вересня 2014|title=Český generál Petr Pavel může získat nejvyšší vojenskou funkci v NATO|url=https://www.irozhlas.cz/zpravy-domov/cesky-general-petr-pavel-muze-ziskat-nejvyssi-vojenskou-funkci-v-nato_201409201005_mvydrova|access-date=12 січня 2023|website=Irozhlas |language=чеською}}</ref>. Призначений на цю посаду [[Президент Чехії|президентом Чехії]] [[Вацлав Клаус|Вацлавом Клаусом]] 29 червня 2012 року<ref>{{Cite web|date=29 червня 2012|title=Prezident jmenoval Pavla náčelníkem armádního generálního štábu|url=https://www.e15.cz/domaci/prezident-jmenoval-pavla-nacelnikem-armadniho-generalniho-stabu-777344|access-date=12 січня 2023|website=E15 |language=чеською}}</ref>. 3 липня посол Франції в Чехії П'єр Леві вручив Павлу офіцерський хрест [[Орден Почесного легіону|Ордена Почесного легіону]].

21 липня 2014 року уряд [[Богуслав Соботка|Богуслава Соботки]] висунув його кандидатуру на посаду [[Голова Військового комітету НАТО|голови військового комітету НАТО]]<ref>{{Cite web|date=21 липня 2014|title=Vláda navrhla generála Petra Pavla do vrcholné pozice v NATO|url=https://www.novinky.cz/clanek/domaci-vlada-navrhla-generala-petra-pavla-do-vrcholne-pozice-v-nato-235948|access-date=|website=Novinky |language=чеською}}</ref>. У вересні цього ж року обраний головою на засіданні комітету у [[Вільнюс]]і, отримавши 20 голосів і випередивши кандидатів з Італії та Греції. Він став першим представником східноєвропейської держави на цій посаді<ref name="radio praha>{{Cite web|date=22 вересня 2014|title=Czech Army’s chief of staff to head NATO’s military committee|url=https://english.radio.cz/czech-armys-chief-staff-head-natos-military-committee-8283253|access-date=12 січня 2023|website=Радіо Прага|language=англійською}}</ref>. Обійняв її 26 червня 2015 року, замінивши данського генерала Кнуда Бартельса<ref>{{Cite web|date=26 червня 2015|title=Generál Petr Pavel se stává druhým nejdůležitějším mužem NATO|url=https://www.irozhlas.cz/zpravy-svet/general-petr-pavel-se-stava-druhym-nejdulezitejsim-muzem-nato_201506261337_mhornakova|access-date=12 січня 2023|website=iROZHLAS|language=чеською}}</ref><ref name="radio praha/>. Його термін завершився 29 червня 2018 року, на цій посаді його змінив [[маршал Королівських повітряних сил]] Стюарт Піч<ref>{{Cite web|date=29 червня 2015|title=Завершується термін перебування генерала Петра Павела на посаді голови Військового комітету НАТО|url=https://www.nato.int/cps/uk/natohq/news_156414.htm?selectedLocale=uk|access-date=12 січня 2023|website=nato.int |language=українською}}</ref>. На думку чеського посла при НАТО Їржі Шедіви, генерал Павел переміг завдяки особистим якостям, здатності досягати домовленості та приходити до розумного рішення. Крім того, за твердженням Шедіви, на користь Павела відіграла підтримка [[США]].

== Політичні погляди ==
{{Розділ без джерел|дата=серпень 2024}}
Під час президентської кампанії Павел називав себе представником [[праві (політика)|правого політичного спектру]] із сильним соціальним акцентом. Він заявив, що голосував за правоцентристський альянс. Павел обговорив політичну підтримку з боку альянсу на ранніх етапах президентської заявки, зрештою заявивши, що не хоче бути його кандидатом, але вітатиме його схвалення. Правоцентристський владний альянс підтримав його у жовтні 2022 року разом із двома іншими кандидатами.

На запитання, чи став би він воювати проти Заходу в разі війни до листопада 1989 року, Павел відповів, що «солдат захищає свою країну та людей, які в ній живуть. (…) кожен солдат бореться за людей, які йому подобаються, і за яких варто пожертвувати своїм життям».

Він сказав, що Захід мав діяти більш рішуче у відповідь на [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російське вторгнення в Україну]]. Він стверджував, що після [[Анексія Криму (2014)|анексії Криму]] та початку [[Війна на сході України|війни на Донбасі]], Захід мав установити захищені коридори для цивільних осіб, нав'язані [[ОБСЄ]]. Щойно почалося повномасштабне вторгнення, він висловив думку, що російська армія зможе втримати окуповане, а [[Україна]] не матиме достатніх ресурсів, щоб витіснити російських військових, включаючи [[Крим]], навіть за допомогою західних країн.

Саме своє ставлення до [[Росія|Росії]] та [[росіяни|росіян]] загалом він висловив напередодні президентських виборів у інтерв'ю виданню [[Politico]]: «Жодної демократичної революції в Росії в найближчому майбутньому не буде. Не лише через міцність режиму, а й через ментальність багатьох росіян. У Росії немає простору для виникнення справжнього [[опозиція|опозиційного руху]]. Навіть [[Навальний Олексій Анатолійович|Олексій Навальний]] насправді&nbsp;— не справжній опозиційний лідер. Він безперечно не [[Ліберальна демократія|ліберальний демократ]], він просто іншого типу [[Російський націоналізм|російський націоналіст]]. Хоча, звичайно, як партнер на переговорах він був би кращим, ніж нинішнє керівництво».

«Неприйняття мобілізації&nbsp;— це не повстання проти режиму і не допомога Україні. Ці росіяни все одно вважають, що Україну потрібно покарати, просто не хочуть, щоб до цього залучали широку громадськість,&nbsp;— заявив Павел про росіян, котрі біжать від [[Мобілізація в Росії (2022)|мобілізації]].&nbsp;— Ці молоді люди, що тікають із країни, турбуються за своє життя, а це не означає, що вони&nbsp;— проти війни. Я впевнений, що багато хто з них, як і раніше, підтримують націоналістичну політику [[Путін Володимир Володимирович|Путіна]]».

Павел стверджує, що багаті люди повинні сплачувати вищі податки, і підтримує сильніший перерозподіл багатства. Він назвав скандинавські країни джерелом натхнення. Павел сказав, що вважає певний рівень державного дефіциту здоровим, але він має знизитися до 2022 року.

Павел підтримує [[Одностатевий шлюб|одностатеві шлюби]] та [[Усиновлення дітей представниками ЛГБТ|права всиновлення]] для [[ЛГБТ]]-спільноти та підтвердив, що не накладе вето на закон, що дозволяє одностатеві шлюби.

Павел також критикував [[Політична коректність|«політкоректність»]], стверджуючи, що вона створює середовище, в якому відповідальним особам говорять лише те, що вони хочуть почути. Він сказав, що за час свого перебування на посаді голови Військового комітету НАТО бачив багатьох начальників Генштабів, які через політкоректність не могли назвати проблеми своїми іменами.

=== Позиція щодо окупованих територій ===
Президент Чехії Петр Павел закликав світові держави, зокрема США, Китай та Європейський Союз, об'єднатися для того, щоб «підштовхнути Україну та Росію до мирних переговорів», він припустив, що навіть після переговорів РФ може залишити під контролем частину українських територій, які, «з погляду демократичних країн, будуть вважатися тимчасово окупованими»<ref>{{Cite web|url=https://tsn.ua/politika/prezident-chehiyi-zrobiv-neodnoznachnu-zayavu-schodo-peregovoriv-ukrayini-ta-rf-2644959.html|title=Президент Чехії зробив неоднозначну заяву щодо переговорів України та РФ|date=2024-08-21|website=ТСН.ua|language=uk|access-date=2024-08-29}}</ref>.

У вересні 2023 вкотре закликав Україну «бути реалістами щодо цілей» змиритися з можливістю «тимчасової окупації» українських територій як результату війни<ref>{{Cite news|url=https://www.nytimes.com/2024/09/23/world/europe/ukraine-war-goals-russia-czech-president.html|title=Ukraine Needs to Be Realistic About Its Goals, Czech President Says|last=Higgins|first=Andrew|date=23 вересня 2024|language=en|work=Нью-Йорк Таймс}}</ref>.

Раніше він уже висловлював сумніви, що Україна зможе повернути окуповані території у «найближчому майбутньому» і закликав «бути реалістами»<ref>{{Cite web|url=https://www.slovoidilo.ua/2024/05/15/novyna/polityka/potribno-buty-realistamy-pavel-sumnivayetsya-ukrayina-zmozhe-povernuty-okupovani-terytoriyi-najblyzhchomu-majbutnomu|title=«Потрібно бути реалістами»: Павел сумнівається, що Україна зможе повернути окуповані території в найближчому майбутньому|date=2024-08-29|website=Слово і Діло|language=uk|access-date=2024-08-29}}</ref>.

== Президент Чехії ==

=== Кандидат ===
Пішов у відставку з армії в листопаді 2018 року<ref>{{Cite web|date=30 листопада 2018|title=Generál Petr Pavel odchází do po čtyřech dekádách do vojenského důchodu|url=https://www.idnes.cz/zpravy/nato/petr-pavel-general-odchod-armada-civil.A181130_220951_zpr_nato_inc|access-date=12 січня 2023|website=iDNES.cz|language=чеською}}</ref>. 2019 року лідери [[Громадянська демократична партія|Громадянської демократичної партії]], [[Християнсько-демократичний союз — Чехословацька народна партія|KDU-ČSL]], [[ТОП 09]], Mayors and Independents та [[Чеська піратська партія|Чеської піратської партії]] зустрілися для обговорення потенційних кандидатів на президентських виборах, і Павел був одним із кандидатів.

6 квітня 2020 року заснував ініціативу «Разом сильніші» ({{lang-cs|Spolu silnější}}) з метою допомогти людям, пов'язаним із боротьбою з [[пандемія|пандемією]] [[Коронавірусна хвороба 2019|COVID-19]], зокрема зібрати фінансову допомогу волонтерам, які допомагають у лікарнях або створюють медичні інструменти<ref>{{Cite web|date=6 квітня 2020|title=Generál Pavel založil iniciativu, která pomůže lidem v boji s koronavirem|url=https://www.idnes.cz/zpravy/domaci/general-petr-pavel-iniciativa-boj-proti-koronaviru-covid-19.A200406_144300_domaci_chtl|access-date=12 січня 2023|website=iDNES.cz|language=чеською}}</ref>. Деякі політичні оглядачі, такі як Петр Холец та Ондржей Лейнерт, пов'язали цю ініціативу з потенційною кандидатурою Павела на пост президента, зазначивши подібність із гаслом [[Гілларі Клінтон]] під час [[Президентські вибори у США 2016|президентських виборів у США у 2016 році]].

29 червня 2022 року Павел оголосив про свій намір балотуватися на наступних [[Президентські вибори в Чехії 2023|президентських виборах]], щоби Чехії не було соромно за свого президента<ref>{{Cite web|date=29 червня 2023|title=Chci boj o Hrad vyhrát, říká generál Pavel. Velkou kampaň zahájí v srpnu|url=https://www.idnes.cz/zpravy/domaci/general-petr-pavel-prezidentska-kampan-financovani-volby.A220629_090612_domaci_lisv|access-date=12 січня 2023|website=iDNES.cz|language=чеською}}</ref>. Павел почав свою кампанію 6 вересня 2022 року, заявивши, що хоче «повернути лад і мир до Чеської Республіки»<ref>{{Cite web|date=6 вересня 2022|title=Ex-NATO official Pavel launches campaign for presidency|url=https://english.radio.cz/ex-nato-official-pavel-launches-campaign-presidency-8760697|access-date=12 січня 2023|website=Радіо Прага|language=англійською}}</ref>. 4 жовтня 2022 року він став одним із трьох кандидатів, яких підтримав виборчий альянс «Разом» ({{lang-cs|SPOLU}}; до нього входять [[Громадянська демократична партія]], [[Християнсько-демократичний союз — Чехословацька народна партія|KDU-ČSL]], [[ТОП 09]])<ref>{{Cite web|date=4 жовтня 2023|title=NEPŘEKVAPIVÉ I ROZUMNÉ. KOALICE SPOLU PODPOŘILA FISCHERA, NERUDOVOU A PAVLA|url=https://www.respekt.cz/komentare/neprekvapive-i-rozumne-koalice-spolu-podporila-fischera-nerudovou-a-pavla|access-date=12 січня 2023|website=Respekt|language=чеською}}</ref>. У першому турі президентських виборів 13–14 січня 2023 року набрав 35,39&nbsp;% голосів, випередивши [[Андрей Бабіш|Андрея Бабіша]] з 35&nbsp;%.<ref>{{Cite web|title=Babiš, nebo Pavel. Komu prospěje podpora od poražených? - Seznam Zprávy|url=https://www.seznamzpravy.cz/clanek/volby-prezidentske-babis-nebo-pavel-komu-prospeje-podpora-od-porazenych-223405|website=www.seznamzpravy.cz|accessdate=2023-01-14}}</ref>

У другому турі виборів, що відбувся 27-28 січня, переміг проросійського мільярдера [[Андрей Бабіш|Андрея Бабіша]], здобувши 58,33&nbsp;% проти 41,67&nbsp;% у Бабіша<ref name="volba">{{Cite web|title=Volba prezidenta republiky konaná ve dnech 13.01. – 14.01.2023|url=https://www.volby.cz/pls/prez2023/pe2?xjazyk=CZ|access-date=9 березня 2023|website=Чеське статистичне управління|language=чеською}}</ref>.

=== Президент Чеської Республіки (з 2023) ===
Однією з перших заяв після обрання Петера став намір з президентом Словаччини [[Зузана Чапутова|Зузаною Чапутовою]] відвідати Україну<ref>{{Cite web|title=Новообраний президент Чехії планує візит до України|url=https://www.rbc.ua/rus/news/novoobraniy-prezident-chehiyi-planue-vizit-1674947911.html|website=РБК-Украина|accessdate=2023-01-29|language=uk}}</ref>.

18 лютого 2023 року Петер Павел після резонансної заяви про можливі поступки України сказав, що все ж вважає реальною перемогу України у війні. Відповідаючи на запитання щодо прогнозів результатів війни, заявив про потребу «бути готовими до будь-якого результату», однак наголосив на високому шансі перемоги України. Чеський політик назвав три умови перемоги України, які він бачить: «Перша умова&nbsp;— це те, що всі держави підтримують той самий рівень постачання озброєння. Друга умова&nbsp;— достатня фінансова підтримка України, яка дозволить компенсувати втрати економіки, і третя умова&nbsp;— те, що ЄС зможе утримати чинний рівень санкції, щоби запобігати відновлення доходів Росії. Все це може призвести до того, що Росія не буде здатна підтримувати чинний рівень бойових дій»,&nbsp;— пояснив він свою позицію<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2023/02/18/7389948/ Новообраний президент Чехії вже каже про перемогу України за трьох умов]</ref>.

9 березня 2023 році склав присягу як президент Чехії<ref>{{Cite web|date=9 березня 2023|title=У Чехії вступив на посаду новий президент Петр Павел|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-chekhia-inavhuratsia-pavel/32310430.html|access-date=9 березня 2023|website=Радіо Свобода|language=українською}}</ref>.

29 березня 2023 році президент Павел заявив, що союзники мають зробити все, щоб допомогти Україна перемогла окупантів в 2023 році, бо наступного 2024 року перемогти окупантів буде складніше, оскільки підтримка України природно зів'яне.<ref>[https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/prezident-chehiji-zayaviv-shcho-rosiya-ne-zupinitsya-v-ukrajini-50314150.html Росія не зупиниться в Україні, якщо її переможе&nbsp;— президент Чехії]</ref>

28 квітня 2023 року Павел, разом з президенткою [[Словаччина|Словаччини]] [[Зузана Чапутова|Зузаною Чапутовою]] прибув з робочим візитом в Україну.<ref>{{Cite web|title=Президенти Чехії та Словаччини прибули в Україну|url=https://interfax.com.ua/news/political/906776.html|website=Інтерфакс-Україна|accessdate=2023-04-28|language=uk}}</ref><ref>{{Cite news|title=Президенти Чехії та Словаччини прибули до Києва|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-prezydenty-chehiia-slovachyna-kyiv/32383289.html|work=Радіо Свобода|date=2023-04-28|accessdate=2023-04-28|language=uk|first=Радіо|last=Свобода}}</ref> В ході переговорів з [[Президент України|президентом України]], Павел повідомив, що Україна та Чехія спільно вироблятимуть зброю, навчальні літаки та ремонтуватимуть танки.<ref>{{Cite web|title=Україна та Чехія спільно вироблятимуть зброю, навчальні літаки та ремонтуватимуть танки — Павел|url=https://hromadske.ua/posts/ukrayina-ta-chehiya-spilno-viroblyatimut-zbroyu-navchalni-litaki-ta-remontuvatimut-tanki-pavel|website=hromadske.ua|date=2023-04-28|accessdate=2023-04-28|language=uk}}</ref>

29 квітня президент Павел з офіційним візитом відвідав Україну та побував у Дніпопетровській області. Зокрема, він побував у гуртожитку профтехучилища, яке дало притулок українським громадянам, які залишили регіони бойових дій<ref>[https://interfax.com.ua/news/general/907080.html Президент Чехії Павел відвідав Дніпропетровську область&nbsp;— ОВА]</ref>.

2 липня того ж року Павел заявив, що не бачить іншого завершення війни, як перемога України<ref>[https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/pavel-zayaviv-zelenskomu-shcho-ukrajina-peremozhe-rosiyu-u-viyni-novini-ukrajini-50337165.html Не бачу іншого завершення війни, окрім перемоги України&nbsp;— Павел]</ref>.

== Приватне життя ==
Володіє чеською, [[французька мова|французькою]], [[Англійська мова|англійською]], та [[Російська мова|російською мовами]], має вчений ступінь інженера<ref name="ing"/><ref name="army1">{{Cite web|date=17 жовтня 2014|title=Chief of the General Staff of Armed Forces of the Czech Republic|url=http://www.army.cz/scripts/detail.php?id=57562|archive-url=https://web.archive.org/web/20150406003226/http://www.army.cz/scripts/detail.php?id=57562|archive-date=6 квітня 2015|access-date=12 січня 2023|website=Міністерство оборони та збройних сил Чехії|language=англійською}}</ref>. Має двох синів від першої дружини Гани&nbsp;— Яна та Петра. Удруге одружений із Євою, полковником авіації<ref name="reflex"/><ref name="army1"/>.

== Нагороди ==
* У березні 2018 року нагороджений «[[Легіон Заслуг (США)|Легіоном Заслуг]]» (США) «за відмінне керівництво комітетом»<ref>{{Cite web|date=10 березня 2018|title=Generál Pavel obdržel nejvyšší americké vojenské vyznamenání|url=https://www.novinky.cz/clanek/zahranicni-amerika-general-pavel-obdrzel-nejvyssi-americke-vojenske-vyznamenani-40063126|access-date=12 січня 2023|website=Novinky.cz|language=чеською}}</ref>.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
{{Вікіцитати}}
* [https://www.nato.int/cps/en/natohq/who_is_who_49764.htm Біографія] Петра Павела на офіційному сайті [[НАТО]] {{ref-en}}
{{Бібліоінформація}}
{{Президенти Чехії}}
{{Голови країн та урядів Європи}}
{{DEFAULTSORT:Павел Петр}}

[[Категорія:Члени Комуністичної партії Чехословаччини]]
[[Категорія:Чеські військовики]]
[[Категорія:Офіційні особи НАТО]]
[[Категорія:Кавалери ордена Почесного легіону]]
[[Категорія:Кандидати в президенти Чехії]]
[[Категорія:Офіцери ордена Почесного легіону]]
[[Категорія:Кавалери Легіона Заслуг (США)]]
[[Категорія:Чинні керівники держав]]
[[Категорія:Начальники Генерального штабу Армії Чеської Республіки]]
[[Категорія:Президенти Чехії]]