Погорілий Леонід Володимирович
| Погорілий Леонід Володимирович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
13 вересня 1934 Черепин |
| Помер | 26 вересня 2003 (69 років) |
| Національність | Українець |
| Діяльність | науковець |
| Відомий завдяки | фундатор системного підходу до методології випробувань сільськогосподарської техніки |
| Alma mater | Українська сільськогосподарська академія |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук |
| Нагороди |
  |
Погорілий Леонід Володимирович — доктор технічних наук, академік Української академії аграрних наук, Російської академії сільськогосподарських наук, Академії інженерних наук України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України, член Асоціації сільськогосподарських інженерів США , видатний спеціаліст вітчизняного сільгоспмашинобудування, фундатор системного підходу до методології випробувань сільськогосподарської техніки [1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Л.В. Погорілий народився 13 вересня 1934 року в селі Черепин Тетіївського району Київської області. Після закінчення П’ятигірської середньої школи приїхав до Києва і вступив до Української сільськогосподарської академії на факультет механізації сільського господарства. Після успішного закінчення сільськогосподарської академії в 1958 році молодий фахівець приїхав за призначенням в Українську машиновипробувальну станцію (УкрМВС). Л.В. Погорілий працював над становленням та розвитком системи машиновипробувань в Україні. З 1958 по 1960 рр. – старший науковий співробітник, 1960-1962 рр. – керівник лабораторії випробувань бурякових машин, 1962-1976 рр. – головний інженер, заступник директора з наукової роботи УкрМВС.[2]
Леонід Погорілий став доктором технічних наук (1976), професором (1981), [академіком ВАСГНІЛ (1988)][1]. Заслужений діяч науки і техніки України (1996). Лауреат Державної премії України (1992) і премії Ради Міністрів України (1979). Нагороджений орденами Трудового Красного Знамені (1977), Дружби народів (1986), 3 медалями СРСР и України. Обраний академіком Української академії аграрних наук (1991), Української академії інженерних наук (1998), став членом Американської громади інженерів сільського господарства — ASAE (США).
Діяльність академіка Л.В. Погорілого активно вивчається науковою громадськістю, його ім'я вноситься у відповідні довідники[3][4], пишуть про нього статті та інші наукові праці[5], проводять конференції[6] тощо. Аналіз наукових здобутків академіка Л.В. Погорілого показує, що як видатний вчений він залишив після себе значний доробок наукових здобутків, який налічує близько 500 наукових праць, серед яких понад 40 книг і монографій, 50 авторських свідоцтв та патентів на винахід. Він розробив теоретичні основи системних методів випробувань та прогнозування розвитку нової сільськогосподарської техніки і агротехнологій, якими ще тривалий час будуть користуватися вчені, інженери та конструктори в галузі сільськогоподарського машинобудування та випробування техніки та обладнання.
Вчений-випробувач Леонід Погорілий 45 років свого життя присвятив створенню єдиної в Україні наукової школи випробувачів сучасної сільськогосподарської техніки. Як талановитий вчений-педагог він виховав ціле покоління інженерів аграрного виробництва та науковців-випробувачів сільгосптехніки.
Визнання[ред. | ред. код]
УкрНДПІВТ (Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробовування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва) присвоєно ім'я Леоніда Володимировича Погорілого. Тут вчений пропрацював 45 років, пройшовши шлях від інженера-випробувача до директора інституту. Леонід Володимирович заслужено вважається фундатором системного підходу до створення і випробувань сільськогосподарської техніки. На визнання видатних заслуг перед українською аграрною наукою ім’я Л.В. Погорілого, розпорядженням Кабінету міністрів України № 813-р від 26 грудня 2003 року [7], було присвоєно Українському науково-дослідному інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/INB/2007-2/07tnsstu.pdf
- ↑ [Погорілий Леонід Володимирович: Біобібліогр. Покажч. наук. пр. за 1959- 2004 рр. / УААН. ДНСГБ, УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого. – К.: Аграр.наука, 2004. – 132 с. – (Біобібліогр. сер. “Академіки Української академії аграрних наук”).]
- ↑ http://www.cnshb.ru/AKDiL/akad/base/RP/000033.shtm
- ↑ Погорілий Леонід Володимирович: біобібліогр. покажч. наук. пр. за 1959– 2004 роки / УААН, ДНСГБ, УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого; упоряд: М. П. Собчук, С. М. Коваль, В. О. Шейченко та ін.; наук. ред. В. А. Вергунов; авт. вступ. ст. М. В. Зубець. – К. : Аграр. наука. 2004. – 132 с. (Біобібліогр. сер. “Академіки Української академії аграрних наук”)
- ↑ Таргоня Н. С. Роль особистості в історії науки і техніки на прикладі академіка Л. В. Погорілого / Н. С. Таргоня // Історія української науки на межі тисячоліть : зб. наук. праць / відп. ред. О. Я. Пилипчук. – К., 2007. – Вип. 29. – С. 210–218.
- ↑ http://www.ndipvt.org.ua/n7.php[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ 813-2003-р[недоступне посилання з квітня 2019]