Поль-Лу Сулітцер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поль-Лу Сулітцер
фр. Paul-Loup Sulitzer
Paul-Loup Sulitzer (oct 2008) (2).jpg
Народився 22 липня 1946(1946-07-22) (72 роки)
Булонь-Біянкур
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність бізнесмен, письменник
Alma mater Lycée Claude-Bernard[d]
Мова творів французька[1]
У шлюбі з Lyne Catherine Jeanne Chardonnet[d]
Автограф Signature Sulitzer.jpg
Сайт: paulloupsulitzer.unblog.fr

Поль-Лу Сулітцер у Вікісховищі?

Поль-Лу Суліцер (Сулітцер) (Paul-Loup Sulitzer; 22 липня 1946, Булонь-Бійанкур) — популярний французький письменник з румунськими та єврейськими коренями, автор бестселерів.

Суліцер — експерт з фінансово-економічних питань, створив серію бестселерів в жанрі «економічного детективу». Головний герой роману «Зелений король» — терорист, контрабандист, організатор газетної імперії в США, за кілька років створює 1687 різних компаній, фірм, акціонерних товариств і стає найбагатшою людиною планети. Однак його особисте життя вкрите завісою таємниці. Захопливий сюжет роману поєднується з бездоганним знанням законів західного бізнесу.

У 1987 році завдяки журналісту і літературному критику Бернар Пиво стає відомо, що для написання кількох своїх романів, зокрема роману «Зелений король» Суліцер використовував «літературного негра», ним був письменник Лу Дюран.

Суліцер — помітна фігура французького бомонду. Він кілька разів грав у кіно. В 1994 році, схуднувши на 26 кілограмів, він опублікував книгу з описом власної дієти.

У 2005 році письменника засудили до шести місяців в'язниці умовно і штрафу розміром 10 тисяч євро. Такий вердикт виніс Паризький кримінальний суд, який визнав автора бестселера «Гроші» винним у тому, що в 1998 році він приховав від оподаткування 195 тисяч євро, отримані як гонорар за «поради зі створення іміджу» від скандально відомого підприємця П'єра Фалькона. Прокурор наполягав на суворішому вироку — рік в'язниці умовно і штраф 30 тисяч євро, однак суд визнав можливим пом'якшити вердикт. Суд також постановив, що текст вироку повинен бути опублікований в газетах «Ле Фігаро» і «Ліберасьйон» за рахунок Суліцера, а також розміщений на дошці оголошень в мерії того паризького округу, де проживає письменник.

Романи[ред. | ред. код]

  • «Гроші» (1980)
  • «Готівка» (1981)
  • «Багатство» (1982)
  • «Зелений король» (1983)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.