Пропорційний шрифт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пропорційний шрифт (вгорі) у порівнянні з моноширинним

Пропорційний шрифт — шрифт, знаки (кегельні площадки знаків) якого мають різну ширину, залежно від пропорцій літери. Цим він відрізняється від моноширинного шрифту, в якому літери не відрізняються шириною одна від одної.

У пропорційних шрифтах ширина кожного символу залежить від його малюнка: наприклад, крапка, кома, буква «i» займають зовсім мало місця; проміжну ширину мають «о», «н», «п», «с», а літери «ж», «ш» — найширші.

Пропорційні шрифти зі свою боку поділяють на різноширинні і рівноширинні. Останні не слід плутати з моноширинним шрифтом: літери в рівноширинному шрифті вирівняно для створення видимості однакової ширини символів, але насправді ширина кегельних площадок різних символів різна[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Александра Королькова. Живая типографика. — Второе издание. — М. : IndexMarket, 2007. — С. 112-113. — ISBN 978-5-9901107-1-7.