Соборний проспект (Олександрія)
| Соборний проспект Олександрія | |
|---|---|
 Колишній універмаг «Гірник» на проспекті Соборному. Мікрорайон Тинда | |
| Назва на честь | колишнього Успенського собору |
| Колишні назви | |
| Чигиринська, Соборна вулиця, Жовтнева, Леніна | |
| радянського періоду (українською) | Жовтнева, Проспект Леніна |
| Загальні відомості | |
| поштові індекси | 28000, 28001, 28005, 28008 |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Забудова | переважно багатоповерхова |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r10227236 |
| Мапа | |
 | |
 Соборний проспект у Вікісховищі | |
- У Вікіпедії є статті про інші проспекти з назвою Соборний проспект
Собо́рний проспе́кт — центральна вулиця і одна з основних магістралей міста Олександрія Кіровоградської області. Забудована переважно багатоповерховими будинками.
У період Російської імперії вулиця мала спершу назву Чигиринська, пізніше, після побудови Успенського собору на Ринковій площі, — Соборна. Вона простягалася від площі Провіантської (Покровської) до Соборної або ж Ринкової і трохи південніше.
На Провіантській площі знаходилася Покровська церква, а на Соборній — Успенський собор, який і дав назву площі та вулиці. Собор було знесено у 1935 році.
З приходом радянської влади вулицю було перейменовано в Жовтневу, на честь Жовтневого перевороту. Під час німецької окупації 1941-43 рр. вона мала назву Головна.[1]
У 1970 році, до сторіччя від дня народження Леніна, його ім'я було присвоєне вулиці. До цього, ім'я Леніна носила сучасна вулиця 6 Грудня.
Відповідно до декомунізаційного законодавства 2015 року, проспект підлягав перейменуванню. Громадські організації та краєзнавці висунули пропозицію перейменувати проспект на «Соборності», на означення соборності України, та на згадку про історичну назву, яка втратила свою актуальність у зв'язку зі знесенням собору, який дав назву вулиці[2][3][4]. 19 лютого 2016 року міський голова Степан Цапюк самочинно перейменував 83 та ліквідував 4 урбаноніми Олександрії, зокрема перейменував центральний проспект на Соборний[5]. Таке рішення зазнало критики, зокрема вказувалося на те що нова назва є не досить милозвучною, давно втратила актуальність, а також є певним маркером «русского міра», адже була загальнопоширеною для міст Російської імперії[6][7].
-
Вулиця Соборна. Вид на Провіантську площу. -
Крамниці на Соборній. Квартал між вулицями Бульварною та Інгульською (нині Діброви). -
Готель «Бристоль», на розі з вулицею Поштовою (Першотравневою). За радянської влади перетворений на школу № 1, пізніше знесений. -
Казначейство. Нині приміщення Промінвестбанку. -
Міське училище і Троїцька гімназійна церква на розі з вулицею Бульварною. Знесені на початку 1970-х. -
«Червона валка» (збір хліба[8]) 1931 року (забудова на світлині не збереглася). -
Німецькі солдати на розі сучасних проспекту Соборного й вулиці Діброви, 1941 р.
Проспект простягається з півночі, від автомобільного Користівського мосту через залізницю, на південь до Звенигородського шосе. Проспект двічі переривається двома найбільшими площами міста: Покровською і Соборною. Проспект через міст сполучає правий і лівий береги річки Березівки. Це найдовша і найзаселеніша вулиця міста.
Забудова проспекту переважно багатоповерхова, одноповерхова приватна представлена на початку і в кінці проспекту, а також, кількома будинками в районі мосту через Березівку. На відтинку між Покровською і Соборною площами, збереглася забудова часів Російської імперії. У південній частині проспекту знаходиться забудова 1980-х років, переважно представлена житловими дев'ятиповерховими будинками. Це мікрорайон «Тинда», або більш офіційно, «мікрорайон Південний».
- Гімназія ім. Т. Г. Шевченка (колишня школа № 1)
- Школа № 9
- Олександрійський політехнічний коледж
- Міська рада та міська адміністрація
- Міський будинок зв'язку
- Міський палац урочистих подій
- Будинок юних техніків
- «Топаз» (колишній «Шахтар»)
- Олександрійська швейна фабрика
- Палац культури «Світлопільський»
- Пам'ятник космонавту Леоніду Попову
- Захисникам України
- Чорнобильцям
- Камінь на місці майбутнього пам'ятника козаку Усику — засновнику міста
-
Комерційна забудова початку 2020-х років на розі з вулицею Софіївською. -
Головний корпус колишньої швейної фабрики, збудований в кін. 1930-х в сер. 1940-х рр. -
Міський будинок зв'язку -
Палац культури «Світлопільський» -
Сквер на площі Попова -
Багатоповерхова забудова на проспекті в мікрорайоні Тинда -
Будівля універмагу «Жовтневий» на розі проспекту і Бульварної вулиці -
Перехрестя проспекту і Таврійської вулиці
- ↑ Вулиці, площі та провулки Олександрії. Надія Жахалова
- ↑ В Олександрії Незалежна громадська рада запропонувала 68 перейменувань вулиць і площ
- ↑ В ОЛЕКСАНДРІЇ АКТИВІСТИ ВИСУНУЛИ ПРОПОЗИЦІЇ З ДЕКОМУНІЗАЦІЇ ВУЛИЦЬ ТА ПЛОЩ[недоступне посилання]
- ↑ Пропозиції+Пояснення
- ↑ Розпорядження міського голови «Про затвердження найменувань мікрорайонів, площ, проспектів, вулиць та провулків у місті Олександрії»[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Мер «декомунізував» Олександрію, проте, як завжди, наробив дитячих помилок
- ↑ Міський голова Олександрії самочинно здійснив декомунізацію топоніміки міста. Facebook. Leo Ovcharenko. 29 лютий 2016. Процитовано 8 листопада 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ «Червона валка» у СУМ
