Публій Корнелій Руфін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Публій Корнелій Руфін
Publius Cornelius Rufinus


Консул, Диктатор
Консул: 290 до н.е. та 277 до н.е.,
Диктатор: кінцеь 291 — 285 до н.е.
 
Народження: 4 століття до н. е.
Смерть: після 275 до н.е.
Династія: Корнелії
Батько: Публій Корнелій Руфін?
Діти: Публій Корнелій (Сулла?)

Публій Корнелій Руфін (лат. Publius Cornelius Rufinus) — давньоримський політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 290 до н. е. та 277 до н. е., диктатор близько 291 — 285 до н. е. Прапрадід Луція Корнелія Сулли.

Біографія[ред. | ред. код]

Походив з роду Корнеліїв. Імовірно, був сином Публія Корнелія Руфіна, диктатора 333 до н. е.. У 290 до н. е. обрано консулом, отримав тріумф за перемогу над самнітами. У період між 291 та 285 до н.е. обіймав посаду диктатора, імовірно rei gerundae causa, тобто «для ведення війни». У 277 до н. е. обрано консулом вдруге, відзначився у Пірровій війні, узявши Кротон.

У 275 до н.е. був вигнаний цензором Гаєм Фабріціо Лусціном з сенату за порушення законів про розкіш — цензор виявив у нього більшу за дозволену за законом кількість срібних виробів[1][2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Плутарх. Сулла, 1
  2. Тит Лівій. Історія від заснування міста. Епітоми, кн. 14:Цензор Фабрицій виключає з сенату Публія Корнелія Руфіна, колишнього консула, за те, що у нього було десять фунтів срібних виробів — Fabricius censor P. Cornelium Rufinum consularem senatu mouit, quod is X pondo argenti facti haberet

Посилання[ред. | ред. код]