Північна брама Херсонської фортеці (Херсон)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Московська брама
Московська (інк. Петербурзька) або Північна брама Херсонської фортеці
Московська (інк. Петербурзька) або
Північна брама Херсонської фортеці
46°38′36″ пн. ш. 32°27′43″ сх. д. / 46.64333° пн. ш. 32.46194° сх. д. / 46.64333; 32.46194Координати: 46°38′36″ пн. ш. 32°27′43″ сх. д. / 46.64333° пн. ш. 32.46194° сх. д. / 46.64333; 32.46194
Країна Україна Україна
Місто Херсон
Тип об'єкт культурної спадщини і двері
Тип будівлі брама
Стиль класицизм
Автор проєкту архітектор Родіон Казаков, Федір Данилов
Будівництво 17781783 роки
Статус  охороняється державою

Московська брама. Карта розташування: Україна
Московська брама
Московська брама
Московська брама (Україна)
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Північна брама (ворота) в Херсоні (рос. Московские ворота, інша назва Московська брама, інколи Петербурзька брама) — це частина оборонних укріплень Херсону, збудована у 1783 році через п'ять років після заснування міста, як частина комплексу Херсонської фортеці. Пам'ятка архітектури національного значення з охоронним номером 719 повністю. Ворота ідентичні Очаківським воротам.

Спорудження та архітектура[ред. | ред. код]

Проект споруди ймовірно розробив російський архітектор Родіон Казаков, хоча, можливо, до створення брами також був причетний Федір Данилов.

Зведена споруда у стилі класицизму з наскрізним проїздом з якого сходами можна піднятись на вали, які були зруйновані та відновлені в радянські часи.

Ворота названі за напрямками доріг, що ведуть з Херсонської фортеці на Москву чи Петербург.

Вони мали підйомний міст через рів, з'єднували фортецю з військовим форштадтом. Являють собою типовий зразок оборонного зодчества: прямокутна у плані споруда, перекрита коробовим склепінням, побудована з місцевого каменю.

Фортеця займала площу близько 100 гектарів, оточена потужним земляним валом та рвом. Вона мала 9 бастіонів з 220 знаряддями. Під фортецею проходило кілька десятків тунелів — точок охорони від підкопів і мінування оборонних валів в разі облоги фортеці. На території фортеці знаходилося кілька десятків будов 20 різних призначень. Невелике місто всередині Херсона налічувало 16 кварталів, половина з яких була забудована 1- та 2-поверховими будівлями.

Історія[ред. | ред. код]

Фортеця зводилась п'ять років з 1778 по 1783 роки.

12 травня 1787 року через Московські ворота в Херсон в'їжджала імператриця Катерина II з численним почтом[1].

Згідно з приписом імператора Миколи I від 1835 року фортеця була ліквідована. До 1881 року її практично повністю розібрали. В 1902 році вона сильно постраждала від землетрусу.

В 1921 році за радянської влади частину будівель розібрали та зруйнували. Тому на середину XX століття були зриті майже всі вали.

В наш час збереглися лише кілька гармат фортеці, одна будівля Адміралтейства, Катерининський собор і його дзвіниця, один пороховий льох і колодязь фортеці, арсенал (нині — слідчий ізолятор), а також Московські і Очаківська брами[2].

Розташування[ред. | ред. код]

Московська брама розташована в м. Херсон у північно-східній частині фортеці (нині парку Ленінського комсомолу) на вул. Перекопська, 13.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Московські (Північні) ворота
  2. Очаківські ворота — м. Херсон. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.