Перейти до вмісту

Пітон сітчастий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Пітон сітчастий
Самка Broghammerus reticulatus
Самка Broghammerus reticulatus
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Підтип:Черепні (Craniata)
Інфратип:Хребетні (Vertebrata)
Клас:Плазуни (Reptilia)
Ряд:Лускаті (Squamata)
Підряд:Змії
Родина:Пітони
Рід:Broghammerus
Вид:Пітон сітчастий
Біноміальна назва
Broghammerus reticulatus
Schneider, 1801
Поширення сітчастого пітона
Поширення сітчастого пітона
Синоніми
Python reticulatus
Boa reticulata
Morelia reticulatus
Посилання
Вікісховище:Python reticulatus
Віківиди:Python reticulatus
ITIS:209567
МСОП:183151
NCBI:37580

Пітон сітчастий (Broghammerus reticulatus) — неотруйна змія з роду Broghammerus родини пітони. Має 3 підвиди.

Голова сітчастого пітона

Одна з найбільших змій, довжиною до 12,2 м. Середній розмір становить 5—7 м. Вага досягає 140—145 кг. Уздовж спини розташовані світло-коричневі округло-ромбічні плями, обмежені з боків темно-бурою або чорною смугою із з'єднаних трикутників зі світлим центром. З боків розташовані світлі округло-квадратні плями. Луска має сильний райдужний блиск. Зустрічаються пітони-альбіноси.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]
Сітчастий пітон-альбінос

Полюбляє густі вологі низинні ліси до середнього поясу гір, береги річок, нерідкісний в освоєних людиною районах, заходить у населені пункти. Добре лазить по деревах, гарно плаває та пірнає. Зустрічається на висоті до 1200 м над рівнем моря. Активний уночі. Харчується ссавцями середнього та великого розмірів, птахами, рептиліями, домашніми тваринами (свинями, козами, собаками).

Це яйцекладна змія. Самиця відкладає від 15 до 80 яєць.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Мешкає від Бангладешу, південної М'янми через увесь Індокитай, до Малайзії, також на Зондських, Молуккських і Філіппінських островах.

Підвиди

[ред. | ред. код]
  • Broghammerus reticulatus reticulatus
  • Broghammerus reticulatus jampeanus
  • Broghammerus reticulatus saputrai

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Bellosa, H., L. Dirksen & M. Auliya 2007. Faszination Riesenschlangen — Mythos, Fakten und Geschichten. BLV-Verlag, 160 pp.
  • Franz, V. 2003. Pythons of the World. Reptilia (GB) (27): 16-23
  • Біологія: Комплексний довідник. /Р. В. Шаламов, Ю. В. Дмитрієв, В. І. Подгорний. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006. — 624 с.