Ратибор I
| Ратибор I | |
|---|---|
 | |
| Народився | бл. 1110 |
| Помер | 1155/1156 |
| Національність | поморянин |
| Діяльність | аристократ |
| Титул | князь Західної Поморянії |
| Термін | 1135—1155/1156 роки |
| Попередник | Вартислав I |
| Наступник |
Богуслав I Казимир I |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Грифичі |
| Батько | Святобор I |
| Родичі | Dunimysłd |
| Брати, сестри | Вартіслав I |
| У шлюбі з | Прибіслава Ярославна |
| Діти | 1 сина та 1 донька |
Ратибор I (нім. Ratibor I, пол. Racibor I; бл. 1110 — 7 травня 1156 р.[1]) — князь Західної Померанії у 1135—1155/1156 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Молоді роки[ред. | ред. код]
Походив з династії Грифичів. Син Святобора I, князя Поморянії. Народився близько 1110 року. Спочатку отримав від батька у володіння місто Каммін. Згодом мешкав у Данії, Швеції та Норвегії, ймовірно вимушений був залишити князівство під тиском старшого брата Вратислава I.
Князювання[ред. | ред. код]
У 1135 році після смерті брата повернувся до Західної Поморянії. З огляду на малий вік небожів захопив владу у князівстві та став її новим володарем. Того ж року спрямував свій флот на підтримку Віслава II, князя Рюгена, якого атакував данський флот. Ворогові було завдано поразки, в результаті чого вже в наступному році князівство Рюген здобуло незалежність. Того ж року Ратибор I здійснив похід проти столиці Данії — Роскілле, яке сплюндрував.
У серпні 1136 року вдерся до Сконе, яка на той час належало Данії, з метою послаблення Еріка II, короля Данії. 9 серпня того ж року у битві при Конунгахале (сучасне м. Кунгельв, Швеція) було завдано нищівної поразки данському війську. В подальшому з успіхом діяв проти данців, за що отримав прізвисько «Король моря».
Разом з тим багато уваги приділяв економічному розбудові свого князівства та підтримці католицької церкви. У 1140 році сприяв висвятленю першого поморянського єпископа Войцеха в Вологощі (Вольгасті).
У 1147 році під час Хрестового походу проти слов'ян домовився про припинення облоги Шеціна в обмін на християнізацію мешканців та навколишнього племені слов'ян. Ймовірно невдовзі Щецин перейшов під владу Ратибора I. У 1153 році разом з Адальбертом Померанським, єпископом Воліна, заснував абатство Штольпе.
Помер у 1155 або 1156 році, поховано у премонстранському монастирі Гробі (поблизу сучасного міста Узедом, ФРН). Владу успадкували його небожі Богуслав I та Казимир I.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — княжна Прибислава, донька володимир-волинського і дорогобузького князя Ярослава Святополчича, сина Великого князя Київського Святополка II Ізяславича (з династії Рюриковичів).
Діти:
- Маргарет (1142/1145-1197/1198), дружина Бернарда I Бадевіда, графв Рацебурга
- Святополк
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ E. Rymar, Rodowód książąt pomorskich, ss. 105—109.(пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Kozłowski K., Podralski J., Gryfici. Książęta Pomorza Zachodniego, Szczecin 1985, ISBN 83-03-00530-8.
- Lutz Mohr: Die Rache der Pommern. Über den Feldzug des Herzogs Ratibor I. wider Kungälv im Herzen Skandinaviens anno 1135 nach einer skandinavischen Quelle. In: Stier und Greif. Blätter zur Kultur- und Landesgeschichte in Mecklenburg-Vorpommern. Bd. 11, Schwerin 2001, S. 94–102.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ратибор I
|
