Рудники Володарівської групи
Рудники Володарівської групи – сукупність підприємств з видобутку урану, які діяли на півночі Казахстану у складі Рудоуправління №5 Цілинного гірничо-хімічного комбінату (ЦГХК).
Рудоуправління №5 включало:
- рудник №12, який з 1976-го розробляв шахтним методом родовище Грачовське. Рудник мав проектну потужність у 180 тисяч тон руди на рік, проте фактично не встиг вийти на рівень більше за 120 тисяч тон;
- кар’єр та шахти №2 та №3 на родовищі (рудному полі) Косачине. Останнє було виявлене геологами у 1973-му та мало запаси у 96 тисяч тон урану.
Разом з рудниками спорудили селище Володарівське (наразі Саумалколь), призначене для проживання співробітників.
Продукція рудників відправлялась на гірничометалургійний завод Цілинного ГХК.
На тлі краху плановї економіки та припинення радянської ядерної програми комбінат потрапив у складне становище та припинив видобуток. Рудник №12 видобув останню партію товарної руди в 1998-му, після чого був призначений на ліквідацію разом із шахтами родовища Косачине.[1][2][3][4][5][6]
- ↑ Степногорск, ЦГХК. Люди, шахты, заводы — Наталья Тележинская — личный блог (ru-RU) . 5 лютого 2023. Процитовано 16 січня 2024.
- ↑ Об утверждении Программы консервации уранодобывающих предприятий и ликвидации последствий разработки урановых месторождений на 2001-2010 годы - ИПС "Әділет". adilet.zan.kz. Процитовано 16 січня 2024.
- ↑ vims-geo (PDF).
- ↑ Экспресс-К -Урановые консервы. Казахстан начал засовывать радионуклиды в могильники. centrasia.org. Процитовано 16 січня 2024.
- ↑ Прорывные достижения добытчиков урана на севере Казахстана. cyberleninka.ru. Процитовано 16 січня 2024.
- ↑ Тарханов А. В., Бугриева Е. П. Крупнейшие урановые месторождения мира. — 2012 / Просмотр издания // Электронная библиотека /// История Росатома. Электронная библиотека /// История Росатома (ru-RU) . Процитовано 16 січня 2024.