Сакмарська ТЕЦ
51°50′36″ пн. ш. 55°05′54″ сх. д. / 51.8433777800277724° пн. ш. 55.09848889002777383° сх. д.Координати: 51°50′36″ пн. ш. 55°05′54″ сх. д. / 51.8433777800277724° пн. ш. 55.09848889002777383° сх. д. | ||||
Країна | Росія | |||
---|---|---|---|---|
Розташування | Росія | |||
Введення в експлуатацію | 1969 (турбіна 1), 1972 (турбіна 3), 1973 (турбіна 4), 1985—1986 (турбіни 5 — 5) | |||
Модернізація | 2005 (заміна турбіни 2) | |||
Вид палива | природний газ | |||
Водозабір | Сакмара | |||
Котельні агрегати | 2 парові Таганрозький котельний завод ТГМ-84А (котли 1 — 2), 1 паровий Таганрозький котельний завод ТГМ-84Б (котел 3), 2 Таганрозький котельний завод ТГМЕ 464 (котли 4 — 5), 2 водогрійні Бійський котельний завод ПТВМ-100 (водогрійні 1 та 2), 2 водогрійні Барнаульський котельний завод КВГМ-180 (водогрійні 3 та 4), 1 водогрійний Бійський котельний завод КВГМ-209-150 (водогрійний 5) | |||
Турбіни | всі парові, 1 Ленінградський металічний завод ПТ-60-130/13 / ПТ-65-130/13 (турбіна 1, до / після модернізації), 1 Ленінградський металічний завод ПТ-60-130/13 / 1 Уральський турбінний завод ПТ-65/75-130/13 (турбіна 2, до / після заміни), 1 Уральський турбінний завод Т-50-130 (турбіна 3); 1 Уральський турбінний завод Т-55/60-130 / Т-60/65-130 (турбіна 4, до / після модернізації); 2 Уральський турбінний завод Т-110/120-130-4 (турбіни 5 та 6) | |||
Електрогенератори | 3 Новосибірський турбогенераторний завод ТВФ-60-2 + 1 Новосибірський турбогенераторний завод ТВФ-63-2 (турбоагрегати 1 — 4), 2 Новосибірський турбогенераторний завод ТВФ-110-2ЕУ3 (турбогенератори 5 та 6) | |||
Встановлена електрична потужність |
460 (2021) | |||
Встановлена теплова потужність |
1560 Гкал/год | |||
Материнська компанія | ПАО «Т Плюс» | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
Сакмарська ТЕЦ — теплова електростанція у Оренбурзькій області Росії, у північній промисловій зоні міста Оренбург.
Котельне господарство ТЕЦ отримало п'ять парових котлів Таганрозького котельного заводу — в 1969 та 1970 два типу ТГМ-84А продуктивністю по 420 тонн пари на годину, в 1972-му один типу ТГМ-84Б продуктивністю 420 тон пари на годину і в 1985 та 1986 роках два типу ТГМЕ 464 продуктивністю по 500 тон пари на годину. Вони живили шість парових турбін:
- дві введені наприкінці 1960-х років виробництва Ленінградського металічного заводу типу ПТ-60-130/13 потужністю по 60 МВт (станційні номери 1 та 2);
- запущена в 1972-му турбіна Уральського турбінного заводу типу Т-50-130 потужністю 50 МВт (номер 3);
- введена в 1973-му турбіна Уральського турбінного заводу типу Т-55/60-130 потужністю 60 МВт (номер 4);
- дві введені в 1985 та 1986 роках турбіни від Уральського турбінного заводу типу Т-110/120-130-4 потужністю по 110 МВт (номери 5 та 6).
Крім того, теплову потужність станції підсилили за рахунок п'яти водогрійних котлів двох від Бійського котельного заводу типу ПТВМ-100 продуктивністю по 100 Гкал/год, двох від Барнаульського котельного заводу типу КВГМ-180 продуктивністю по 180 Гкал/год та одного від Бійського котельного заводу типу КВГМ-209-150 продуктивністю 209 Гкал/год.
В 2005-му турбіну № 2 замінили на нову від Уральського турбінного заводу типу ПТ-65/75–130/13 потужністю 65 МВт. Крім того, до кінця 2000-х була проведена модернізація турбіни № 1 зі збільшенням потужності на 5 МВт та переномінуванням на ПТ-65-130/13 та турбіни № 4 зі збільшенням потужності на 5 МВт та переномінуванням на Т-60/65-130.
Станція розрахована на споживання природного газу. Останній спершу надійшов по трубопроводу Совхозне — Оренбург, а з другої половини 1970-х почали роботу Оренбурзький газопереробний завод та трубопровід Домбаровка – Оренбург.
Видалення продуктів згоряння через два димарі висотою 179 метрів та 120 метрів.
Воду для технологічних потреб отримують з річки Сакмара.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 110 кВ.[1][2][3][4][5][6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Энергетическому сердцу Оренбурга – 40 лет | bfvi.ru. bfvi.ru. Процитовано 19 січня 2024.
- ↑ SiPRE-2022-_-2026 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 вересня 2021. Процитовано 19 січня 2024.
- ↑ Анализ использования современного оборудования на Сакмарской ТЭЦ - Использование оборудования на Сакмарской ТЭЦ. Studwood. Процитовано 19 січня 2024.
- ↑ Оренбургская теплогенерирующая компания, Сакмарская ТЭЦ. orenburg.fooby.ru (англ.). Процитовано 19 січня 2024.
- ↑ Сакмарская ТЭЦ завершила нетиповые работы по замене трубок конденсатора турбоагрегата №1. energyland.info. Процитовано 19 січня 2024.
- ↑ 32312798144.