Самойлов Олег Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олег Самойлов
Особисті дані
Повне ім'я Олег Володимирович
Самойлов
Народження 1 травня 1967(1967-05-01) (57 років)
Зріст 181 см
Вага 69 кг
Громадянство СРСР СРСР
Казахстан Казахстан
Позиція нападник, півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
СРСР «Торпедо» (К)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1984—1985 СРСР «Торпедо» (К) 19 (0)
1985 СРСР «Меліоратор» (К) 1 (0)
1987 СРСР «Торпедо» (К) 15 (1)
1990—1991 СРСР «Спартак»/«Кокшетау» 42 (1)
1992 Казахстан «Металіст» (П) 8 (1)
1992 Казахстан «Зеніт» (К) 11 (2)
1992 Україна «Зоря-МАЛС» 3 (0)
1993 Казахстан «Шахтар» (К) 33 (2)
1993 Казахстан «Кокшетау» 7 (0)
1994—1995 Казахстан «Шахтар» (К) 44 (1)
1996 Казахстан «Кокше» 18 (0)
1997 Казахстан «Актобе» 19 (0)
1998—1999 Казахстан «Хімік»/«Акмола» 33 (2)
1999 Казахстан «Кайрат» 1 (0)
2000 Казахстан «Акмола» 6 (0)
2002—2003 Казахстан «Єсіль» (К) 25 (0)
2003 Казахстан «Хімік» (С) 10 (1)
Суддівська діяльність
Громадянство Казахстан Казахстан
Місто Кокшетау
Професія футболіст

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Оле́г Володи́мирович Само́йлов (нар. 1 травня 1967) — радянський та казахський футболіст, згодом — казахський футбольний суддя, виступав на позиції нападника та півзахисника.

Кар'єра гравця

[ред. | ред. код]

Вихованець клубу «Торпедо» (Кокшетау), у футболці якого 1984 року розпочав дорослу футбольну кар'єру в другій союзній лізі. По ходу сезону 1985 році перейшов у кизилординському «Меліораторі», проте в команді не закріпився. У 1987 році повернувся до «Торпедо» (Кокшетау). Потім виступав в аматорському колективі «Будівельник» (Кокшетау). З 1990 по 1991 рік знову захищав кольори «Спартака»/«Кокшетау».

У першому розіграші незалежного чемпіонату Казахстану виступав у «Металісті» (Петропавловськ) та «Зеніт» (Кокшетау). Напередодні початку сезону 1992/93 років виїхав до України, де підписав контракт з «Зорею-МАЛС». Дебютував у складі луганського клубу 1 листопада 1992 року в переможному (2:1) домашньому поєдинку 12-у турі Вищої ліги проти кременчуцького «Кременя». Олег вийшов на поле на 85-й хвилині, замінивши Володимира Фурсова[1]. У футболці луганців зіграв 3 матчі у Вищій лізі та 2 поєдинки в кубку України.

Наступного року повернувся до Казахстану, де з 1993 по 1996 рік виступав у карагандинському «Шахтар» (К) та ФК «Кокшетау». У 1997 році захищав кольори «Актобе». Наступного року підсилив степногорський «Хімік». По ходу сезону 1999 року перейшов у «Кайрат», проте в команді практично не грав. А наступного року опинився в складі «Акмола». Завершував футбольну кар'єру в клубах «Єсіль» (Кокшетау) та «Хімік» (Степногорськ).

Кар'єра арбітра

[ред. | ред. код]

По завершенні кар'єри гравця розпочав суддівську діяльність. З 2005 року обслуговував матчі казахської Прем'єр-ліги та кубку Казахстану, переважно як боковий суддя. Востаннє працював футбольним арбітром 26 червня 2010 року в поєдинку регулярного чемпіонату дублерів Прем'єр-ліги між «Окжетепесом» (Кокшетау) та «Шахтарем» (Караганда)[2]. Протягом суддівської кар'єри працював на 69 матчах (7 поєдинків — головний арбітр, 62 — лайнсмен).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Зоря-МАЛС» (Луганськ) — «Кремінь» (Кременчук) (рос.)
  2. «Окжетепес» (Кокшетау) — «Шахтар» (Караганда) (рос.)


Посилання

[ред. | ред. код]