Самохідний лазерний комплекс «Сангвін»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Самохідний лазерний комплекс «Сангін»
Самохідний лазерний комплекс «Сангін»
Самохідний лазерний комплекс «Сангін»
ТипСамохідний лазерний комплекс
«Сангвін»
ПоходженняРосія Росія
Історія використання
ВійниНе застосовувався
Історія виробництва
Виготовлення1983—…[1]
Характеристики
Ширина3075

Траверс360о
Дальність вогню
Ефективна8—10 (незворотні руйнування оптико-електронної системи)
понад 10 (тоивале засліплення оптико-електронної системи)[1]
Прицілзондуючий лазер, РЛС

Бронясталева (прокат)
Другорядне
озброєння
додатково: Бойовий лазер
ДвигунВ-6Р (дизельний)
280 кс
Дорожній просвіт400
Швидкістьшосе: 50 км/год
бездоріжжя: 30 км/год
Прохідністьпідйом: 30
стінка: 0,7
рів: 2,5
брід: 1,0

СЛК «Сангвін» — радянський і російський самохідний лазерний комплекс (СЛК) для протидії оптико-електронним приладам повітряних цілей супротивника. Серійно не вироблявся.

Відмінною рисою комплексу було те, що уперше на нім була використана «Система дозволу пострілу» (СДП) і забезпечено пряме наведення бойового лазера (без великогабаритних дзеркал наведення) на оптико-електронну систему складної цілі[1].

Комплекс дозволяв вирішувати завдання селекції реальної оптико-електронної системи на рухливому вертольоті і її функціональне ураження, на дальності більше 10 км — засліплення оптико-електронної системи на десятки хвилин, на дальності менше 8-10 км — безповоротні руйнування оптичних приймальних пристроїв[1].

Історія створення

[ред. | ред. код]

Розроблений в НВО «Астрофізика»[1], як розвиток комплексу СЛК 1К11 «Стилет» і попередник комплексу СЛК 1К17 «Сжатіє».

Опис конструкції

[ред. | ред. код]

Броньовий корпус і башта

[ред. | ред. код]

Тип броні — протиосколкова, протикульна.

Озброєння

[ред. | ред. код]

Озброєння машини складалося з бойового лазера, встановленого на башті[1].

Системи спостереження і зв'язку

[ред. | ред. код]

На башті, окрім бойового лазера, був встановлений малопотужний зондуючий лазер і приймальне облаштування системи наведення, фіксувальне відображення променя зондувальника від бликуючого об'єкта[1].

Ходова частина

[ред. | ред. код]

Комплекс «Сангвін» встановлювався на шасі зенітної самохідної установки ЗСУ- 23-4 «Шилка»[1].

Корабельний лазерний комплекс «Аквілон»

[ред. | ред. код]

У 1986 році НВО «Астрофізика» був представлений корабельний лазерний комплекс «Аквілон» з принципом дії, аналогічним наземним СЛК. Комплекс призначався для ураження оптико-електронних систем берегової охорони супротивника.

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и Сергей Апресов, Алексей Хлопотов. Выжигатель: самоходные лазерные комплексы : [арх. 23 липня 2012] // Популярная механика : журнал. — Январь 2011. — № 1 (99).