Санітарний транспорт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Санітарний транспорт (Таллінн)

Санітарний транспорт — сукупність транспортних засобів, які спеціально сконструйовані або пристосовані для перевезення в мирний час хворих та інших цілей, пов'язаних з лікувально-профілактичних і лікувально-евакуаційним обслуговуванням населення, а у воєнний час — для евакуації поранених, уражених і хворих[1]. Осіб, що транспортуються в мирний час або евакуйованих у воєнний час поранених, уражених і хворих супроводжує медичний персонал, в обов'язки якого входить забезпечення догляду при транспортуванні потерпілого в лікувальний заклад, а також проведення невідкладних медичних заходів та маніпуляцій як на місці, так і в санітарному транспорті під час руху. Для цих цілей санітарний транспорт має необхіднє обладнання, а також медико-санітарні засоби та майно[1]. Нормативно-правова база затверджена наказом МОЗ України № 232 від 02.10.2000 «Про затвердження Переліку спеціальних та спеціалізованих транспортних засобів галузі охорони здоров'я України, що відносяться до складу (категорії) санітарних»[2].

Види[ред. | ред. код]

Розрізняють санітарний транспорт[1]:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Ukrhealth. Санітарний транспорт. ukrhealth.ru. Процитовано 8 травня 2017 року. 
  2. Нормативно-директивні документи. НАКАЗ № 232 від 02.10.2000 м. Київ. mozdocs.kiev.ua. Архів оригіналу за 08.05.2017. Процитовано 8 травня 2017 року.