Сигізмунд Геленій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сигізмунд Геленій
Zikmund Hruby z Jeleni 1861.jpg
Ім'я при народженні Zikmund Hrubý z Jelení
Народився 1497(1497)
Прага
Помер 13 квітня 1554(1554-04-13)
Базель
Громадянство
(підданство)
Чехія
Національність чех
Діяльність філолог, письменник-гуманіст
Володіє мовами латина[1]
Титул шляхтич
Конфесія католицтво
Батько Григор Геленій

Сигізмунд Геленій (*1497 — †13 квітня 1554) — визначний чеський філолог, письменник-гуманіст.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив зі шляхетської родини Геленіїв. Син Григора Геленія, відомого гуманіста та перекладача. Спочатку навчався у Карловому університеті. Після чого, у 1509 році, відбуває на навчання до Італії, де студиює античну літературу. По поверненню працює викладачем у Карловому університеті. Починає листування з Філіпом Меланхтоном. Втім швидко вступає у конфлікт з університетською професурою стосовно поглядів на викладання латинської та грецької літератури. Внаслідок цього залишає Прагу й у 1523 році переїздить до Базеля. У 1524 році отримує роботу у друкарні Іоаган Фробен, де працював коректором та редактором. В цей час він затоваришував з іншим відомим гуманістом Еразмом Ротердамським. У 1525 та 1526 роках за допомогою Меланхтона намагався отримати посаду професора у Нюрнберзьком університеті, проте марно. Тому Сигізмуд Геленій працював у друкарні Фробена до смерті 13 квітня 1554 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Вагомою частиною праці Гелені є його переклади латиною й чеською мовою. Найбліьш значущим твором є Lexicon symphonum — латинський-греко-німецько-чеський словник, де також аналізуються та порівнюються слова з цих мов.

Сигізмунд Геленій переклав чеською мовою «Похвалу Глупоті» Еразма Ротердамського, праці Петрарки та Цицерона. У доробку Геленія є також редагування та публікації праць Тертуліана, перша друкована редакція Періпла Еритрейського моря.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Karl Felix Halm: Gelen, Sigmund. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 8, Duncker & Humblot, Leipzig 1878, S. 537 f.
  • ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.