Беекман Еме Артурівна: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
untagged isolated.
EmausBot (обговорення | внесок)
м Перенесено 7 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q405783)
Рядок 24: Рядок 24:
[[Категорія:Персоналії:Таллінн]]
[[Категорія:Персоналії:Таллінн]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]

[[cs:Aimée Beekmanová]]
[[de:Aimée Beekman]]
[[es:Aimée Beekman]]
[[et:Aimée Beekman]]
[[nn:Aimée Beekman]]
[[no:Aimée Beekman]]
[[ru:Беэкман, Эме]]

Версія за 18:34, 21 березня 2013

Е́ме Бе́екман (*20 квітня 1933, Таллінн) — естонська письменниця.

Закінчила 1956 ВДІК.

Автор «Трилогії про Мір'ям» (романи «Маленькі люди», 1964; «Колодязне дзеркало», 1966; «Старі діти», 1972); романів «Глухі бубонці» (1968), «Чортів цвіт» (1974), «Нетрі» (1980) — про події минулого століття, часів буржуазної республіки, війни; соціальних романів «Зграя білих ворон» (1967), «Падолист» (1975), «Можливість вибору» (1978), «Вільний біг» (1982) та ін. У соціально-фантастичному романі «Гонка» (1983) в гротескній формі зображено згубні наслідки технократичної цивілізації.

Пише також кіносценарії, драми, твори для дітей.

Твори

  • Рос. переклад — Глухие бубенцы. Таллинн, 1973
  • Возможность выбора. Таллинн, 1982
  • Трилогия о Мирьям. М., 1985
  • Гонка. М., 1986.

Джерела

  • Слабошпитський М. Людина як незамкнута система. В кн.: Слабошпитський М. Літературні профілі. К., 1984
  • УЛЕ. К., 1988, т. 1.—с. 141.