Пеленська Ірина: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Very trivial (обговорення | внесок)
м Very trivial перейменував сторінку з Винницька Ірина на Пеленська Ірина: Винницька є дівоче прізвище - всі письменні роботи вона підписува...
Very trivial (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Письменник
'''Винницька Ірина''' (1906–1990) — українська письменниця, журналістка, громадська діячка, дружина Є. Ю. Пеленського.
| Ім'я = Ірина Пеленська
| Оригінал імені =
| Фото =
| Ширина = <!-- '''ширина''' картинки, за замовчуванням 250px; НЕ ''thumb''! -->
| Підпис = <!-- опис картинки -->
| Ім'я при народженні = Ірина Винницька
| Псевдоніми = <!-- псевдоніми -->
| Дата народження = 8.11.1906
| Місце народження = с. [[Грабовець (Богородчанський район)|Грабовець]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]
| Дата смерті = 4.1.1990
| Місце смерті = США
| Поховання = <!-- місце поховання -->
| Національність = українка
| Громадянство =
| Мова творів = <!-- мова, якою писав/писала -->
| Рід діяльності = [[письменник|письменниця]], громадська діячка
| Роки активності = <!-- період творчої активності -->
| Напрямок = <!-- літературний напрямок -->
| Жанр = <!-- жанри, у яких працював -->
| Magnum opus = <!-- головна книга -->
| Ukrcenter = <!-- посилання на сайт Ukrcenter.com -->
| Премії = <!-- головні професійні премії -->
| Нагороди =
| Сайт =
| Signature = <!-- Підпис.jpg -->
| Примітки =
}}

'''Ірина Пеленська (Винницька)''' (1906–1990)&nbsp;— українська письменниця, журналістка, громадська діячка, дружина Є.&nbsp;Ю.&nbsp;Пеленського.


== Біографія ==
== Біографія ==


Народ. [[8 листопада]] [[1906]]&nbsp;р. у с. [[Грабовець]] тепер Богородчанського району Івано-Франківської обл., закінчила Стрийську гімназію, потім філологічний факультет Львівського університету (1933). Друкувалася у журналах «Молоде життя», «Нова хата», «Дажбог» та інших.
Народ. [[8 листопада]] [[1906]]&nbsp;р. у с. [[Грабовець (Богородчанський район)|Грабовець]], пов. Станиславів (тепер [[Богородчанський район|Богородчанського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]).

[[Файл:Антонич 2.jpg|thumb|400px|ліворуч|Гурток студентів-україністів у Львові, червень 1931&nbsp;р. 2 ряд знизу, перший зліва— Б.&nbsp;І.&nbsp;Антонич, поряд — Ірина Пеленська.]]

Закінчила Стрийську гімназію, потім філологічний факультет Львівського університету (1933), одержала мґр. за працю «Жіночі постаті в творах О. Кобилянської». Друкувалася у журналах «Молоде життя», «Нова хата», «Дажбог» та інших.


У роки війни родина Пеленських потрапила до Кракова, потім перебралася до Німеччини. У 1949&nbsp;р. прибула до Австралії, заснувала Об'єднання українських жінок, пластові гуртки у Коврі.
У роки війни родина Пеленських потрапила до Кракова, потім перебралася до Німеччини. У 1949&nbsp;р. прибула до Австралії, поселилась у [[Сідней|Сіднеї]]. Співосновниця Об'єднання Українських Жінок (згодом [[Союз Українок Австралії]]), пластові гуртки у переселенчому таборі Ковра ({{lang-en|[[:en:Cowra|Cowra]]}}).


Редагувала жіночу сторінку в тижневику «Вільна Думка» ([[Сідней]]).
Редагувала жіночу сторінку в тижневику «[[Вільна Думка]]» (Австралія).


Обиралася головою Союзу українок Австралії, заступником голови Світової Федерації Українських Жіночих Організацій. Потім емігрувала до [[США]] (1962), мешкала спочатку в [[Філадельфія|Філадельфії]], потім [[Детройт]]і. Видавала журнал «Українка в світі», працювала в редакції газети «Америка», брала активну участь у громадському житті. Померла 4 січня 1990&nbsp;р. у м. Детройті. Член Об'єднання українських письменників «Слово», Наукового Товариства ім. Шевченка.
Обиралася головою Союзу українок Австралії, заступником голови [[Світова федерація українських жіночих організацій|Світової Федерації Українських Жіночих Організацій]]. Потім емігрувала до [[США]] (1962), мешкала спочатку в [[Філадельфія|Філадельфії]], потім [[Детройт]]і. Видавала журнал «[[Українка в світі]]», працювала в редакції газети «Америка», брала активну участь у громадському житті. Померла 4 січня 1990&nbsp;р. у м. Детройті. Член Об'єднання українських письменників «Слово», Наукового Товариства ім. Шевченка.


== Творчий доробок ==
== Творчий доробок ==
Рядок 16: Рядок 49:
: Окремі твори:
: Окремі твори:


* Винницька І. З воєнного нотатника (Відбитка з «Краківських вістей»).&nbsp;— Краків, 1940. −38 с.
* Винницька І. ''З воєнного нотатника'' (Відбитка з «Краківських вістей»).&nbsp;— Краків, 1940. −38 с.
* Винницька І. Кам'яна сокира. Оповідання.&nbsp;— Нью-Йорк, 1967.&nbsp;— 71 с.
* Винницька І. ''Кам'яна сокира. Оповідання''.&nbsp;— Нью-Йорк, 1967.&nbsp;— 71 с.
* Винницька І. Музика: Повість.&nbsp;— Буенос-Айрес: Вид-во М. Денисюка, 1954.&nbsp;— 211 с.
* Винницька І. ''Музика: Повість''.&nbsp;— Буенос-Айрес: Вид-во М. Денисюка, 1954.&nbsp;— 211 с.
* Винницька-Пеленська І. Стихії // Слово. Збірник 7.&nbsp;— Едмонтон, 1978.&nbsp;— С.71-73.
* Винницька-Пеленська І. Стихії // ''Слово. Збірник 7''.&nbsp;— Едмонтон, 1978.&nbsp;— С.71-73.


== Література ==
== Література ==
* Винницька Ірина // Енциклопедія Українознавства: Словникова частина / Голов. ред. В.Кубійович. Репринт. відтворення.&nbsp;— К., 1993.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 248.
* Винницька Ірина // ''[[Енциклопедія Українознавства]]: Словникова частина'' / Голов. ред. В. Кубійович. Репринт. відтворення.&nbsp;— К., 1993.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 248.
* Пеленська-Прокоп Лада. Бл. п. Ірина Пеленська // Альманах українського часопису «Вільна думка» та Фундації українознавчих студій в Австралії.&nbsp;— Сідней, 1994.&nbsp;— С. 804–805.
* Пеленська-Прокоп Лада. Бл. п. Ірина Пеленська // ''Альманах українського життя в Австралії'', вид. часопису «Вільна думка» та Фундації українознавчих студій в Австралії.&nbsp;— Сідней, 1994.&nbsp;— С. 804–805.
* Романенчук Б. Винницька Ірина // Азбуковник. Енциклопедія української літератури.&nbsp;— Філадельфія: Київ, 1973.&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— С. 107–108.
* Романенчук Б. Винницька Ірина // ''Азбуковник. Енциклопедія української літератури''.&nbsp;— Філадельфія: Київ, 1973.&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— С. 107–108.
* Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В.&nbsp;А.&nbsp;Просалової.&nbsp;— Донецьк: Східний видавничий дім, 2012.&nbsp;— 516 с.
* ''Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості'' / Упорядк. В.&nbsp;А.&nbsp;Просалової.&nbsp;— Донецьк: Східний видавничий дім, 2012.&nbsp;— 516 с.


[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Уродженці Богородчанського району]]
[[Категорія:Уродженці Богородчанського району]]
[[Категорія:Народились 8 листопада]]
[[Категорія:Українці Австралії]]
[[Категорія:Українці Австралії]]
[[Категорія:Діячі НТШ]]
[[Категорія:Діячі НТШ]]
[[Категорія:Померли 4 січня]]

Версія за 23:40, 21 березня 2013

Ірина Пеленська
Ім'я при народженні Ірина Винницька
Народилася 8 листопада 1906(1906-11-08)
с. Грабовець, Івано-Франківської області
Померла 4 січня 1990(1990-01-04) (83 роки)
США
Національність українка
Діяльність письменниця, громадська діячка
Членство Наукове товариство імені Шевченка

Ірина Пеленська (Винницька) (1906–1990) — українська письменниця, журналістка, громадська діячка, дружина Є. Ю. Пеленського.

Біографія

Народ. 8 листопада 1906 р. у с. Грабовець, пов. Станиславів (тепер Богородчанського району Івано-Франківської області).

Гурток студентів-україністів у Львові, червень 1931 р. 2 ряд знизу, перший зліва— Б. І. Антонич, поряд — Ірина Пеленська.

Закінчила Стрийську гімназію, потім філологічний факультет Львівського університету (1933), одержала мґр. за працю «Жіночі постаті в творах О. Кобилянської». Друкувалася у журналах «Молоде життя», «Нова хата», «Дажбог» та інших.

У роки війни родина Пеленських потрапила до Кракова, потім перебралася до Німеччини. У 1949 р. прибула до Австралії, поселилась у Сіднеї. Співосновниця Об'єднання Українських Жінок (згодом Союз Українок Австралії), пластові гуртки у переселенчому таборі Ковра (англ. Cowra).

Редагувала жіночу сторінку в тижневику «Вільна Думка» (Австралія).

Обиралася головою Союзу українок Австралії, заступником голови Світової Федерації Українських Жіночих Організацій. Потім емігрувала до США (1962), мешкала спочатку в Філадельфії, потім Детройті. Видавала журнал «Українка в світі», працювала в редакції газети «Америка», брала активну участь у громадському житті. Померла 4 січня 1990 р. у м. Детройті. Член Об'єднання українських письменників «Слово», Наукового Товариства ім. Шевченка.

Творчий доробок

Автор повістей «Христина» (1939), «Музика» (1944), збірок новел «Кам'яна сокира» (1948), «Горіхове лушпиння» (1949), творів для дітей, праць про нову українську літературу.

Окремі твори:
  • Винницька І. З воєнного нотатника (Відбитка з «Краківських вістей»). — Краків, 1940. −38 с.
  • Винницька І. Кам'яна сокира. Оповідання. — Нью-Йорк, 1967. — 71 с.
  • Винницька І. Музика: Повість. — Буенос-Айрес: Вид-во М. Денисюка, 1954. — 211 с.
  • Винницька-Пеленська І. Стихії // Слово. Збірник 7. — Едмонтон, 1978. — С.71-73.

Література

  • Винницька Ірина // Енциклопедія Українознавства: Словникова частина / Голов. ред. В. Кубійович. Репринт. відтворення. — К., 1993. — Т. 1. — С. 248.
  • Пеленська-Прокоп Лада. Бл. п. Ірина Пеленська // Альманах українського життя в Австралії, вид. часопису «Вільна думка» та Фундації українознавчих студій в Австралії. — Сідней, 1994. — С. 804–805.
  • Романенчук Б. Винницька Ірина // Азбуковник. Енциклопедія української літератури. — Філадельфія: Київ, 1973. — Т. 2. — С. 107–108.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.