Аладаглар: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Vovin (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Vovin (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
==Посилання== |
==Посилання== |
||
* [http://www.tkg.org.ua/node/9999 Аладаглар. Загальний географічний і природознавчий огляд] |
* [http://www.tkg.org.ua/node/9999 Аладаглар. Загальний географічний і природознавчий огляд] |
||
⚫ | |||
== Галерея == |
== Галерея == |
||
Рядок 20: | Рядок 19: | ||
Image:Aladaglar DSC0354-356web-s.jpg|Долина Хаджер |
Image:Aladaglar DSC0354-356web-s.jpg|Долина Хаджер |
||
</gallery> |
</gallery> |
||
⚫ | |||
[[Категорія:Гори Азії]] |
[[Категорія:Гори Азії]] |
Версія за 02:01, 14 листопада 2008
Аладаглар - найвищий хребет Центрального Тавру на півдні Туреччини. Чотири з його вершин перевищують 3700 і багато вершин - 3500 м. До числа найвищих вершин відносяться Кизилкая (3767), Дімерказик (3756), Калди (3736), Емлєр (3723) та Кизил`яр (3654).
Середземноморський клімат приморських схилів Тавру характеризується жарким безхмарним літом і дощовою зимою. Сума річних опадів змінються от 800-1300 мм на зовнішніх схилах до 500-900 на внутрішніх, що дивляться вглиб Туреччини.
Високогірна частина масиву Аладаглар зазнавала зледеніння під час Четвертичного періоду. Рельєф масиву відноситься до Піренейського типу. Льодовикова ерозія є домінуючим фактором у розвитку морфології рельєфу Аладаглару і спричинила утворення числених льодовикових долин, цирків, зубчастих хребтів та піків.
Аладаглар є популярним об'єкт туризму (трекінгу) і альпінізму.
В 1995 році 55 тис. гектарів центральної частини масиву було оголошено Національним парком Аладаглар.
Посилання
Галерея
-
Скеля Пармак-Кая в долині Акшам Пинарі
-
Вхід в долину Караялак
-
На перевалі Челікбудуран
-
Долина Хаджер
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення. cardimg |