Епіхарм: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Erud (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Erud (обговорення | внесок) |
||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
* «Рука руку миє». |
* «Рука руку миє». |
||
* «Будь тверезим та умій сумніватись». |
* «Будь тверезим та умій сумніватись». |
||
* «Якщо шукаєш чогось мудрого, подумай про це вночі». |
* «Якщо шукаєш чогось мудрого, подумай про це вночі».<ref>http://www.ideology.ru/app/fil.htm?nh=1&fil_autn=1057</ref> |
||
* «Мертвим бути — анітрохи не страшно, вмирати — набагато страшніше». |
* «Мертвим бути — анітрохи не страшно, вмирати — набагато страшніше». |
||
* «Про що до мене двоє говорили, з тим я один справляюсь». |
* «Про що до мене двоє говорили, з тим я один справляюсь». |
Версія за 18:45, 19 лютого 2009
Епіхарм (грец. Ἐπίχαρμος) — давньогрецький автор комедій, філософ. У 3 ст. до н.е. давньогрецький письменник Гіббот прирахував його до «семи судреців».[1]
Епіхарм народився на острові Кос близько 540 до н.е. у родині лікаря Елофала. В ранні роки цікавився філософією, сам був лікарем, та все ж присвятив себе комедії. Рано покинув домівку, жив у різних містах Сицилії, потім у Сіракузах, де відзначився у добу правління царя Гієрона як комічний поет. Помер Епіхарм у Сіракузах 448 до н.е.
Літературна спадщина
Саме Епіхармові зобов'язана, так звана, дорично-сицилійська комедія тим, що розвинулася в правильну мистецьку форму, чому разом з ним сприяли Форміс і Дінолох, а після нього Софрон і Ксенарх. Вважається автором безлічі філософських комедій, в яких присутня критика філософських поглядів Парменіда, Геракліта. Нажаль, жодний з творів цього автора донині не зберігся, до нас дійшли лише дякі їх уривки. Також Епіхарм винайшов акровірш.[2]
Філософія Епіхарма
В юності Епіхарм був слухачем лекцій Піфагора. Він сам справив великий вплив на Платона, який розвинув своє вчення про ідеї і речі на основі припущень Епіхарма, на думку якого, все існуюче на землі породили Небо і Земля, в тому числі і природу.[3]Бог і природа у нього єдині. Як вважав філософ, Бог-природа спостерігає за людьми і їх справами, і приховати жодний вчинок неможливо. Першопочатком світобудови вважав ідеї — прообрази всіх речей на землі. Він говорив:
У світі ніщо ніколи не є, але завжди виникає, стає. |
Всі живі істоти на землі, на його думку, мають розумом. Цікава його теорія пізнання: вважав, що в світі існують об'єкти, що усвідомлюються за допомогою розуму, а інші пізнаються завдяки чуттєвому досвіду.
Гноми Епіхарма
- «Нічого не вартий той, кому не заздрять».[4]
- «Рука руку миє».
- «Будь тверезим та умій сумніватись».
- «Якщо шукаєш чогось мудрого, подумай про це вночі».[5]
- «Мертвим бути — анітрохи не страшно, вмирати — набагато страшніше».
- «Про що до мене двоє говорили, з тим я один справляюсь».