Книга злагоди: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Deineka (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Deineka (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Bookofconcord.jpg|thumb|Титульна сторінка першого видання "Книги Згоди"]] |
|||
[[Файл:Concordia-The Lutheran Confessions 2nd Ed.jpg|thumb|Concordia - сучасне видання]] |
[[Файл:Concordia-The Lutheran Confessions 2nd Ed.jpg|thumb|Concordia - сучасне видання]] |
||
'''Книга згоди''' ({{lang-de|Das Konkordienbuch}} або Concordia) — збірка релігійних документів, прийнятих в [[Лютеранська церква|Лютеранській церкві]]. До неї входять три [[Символ Віри|символи віри]] ранньої церкви і шість віросповідних текстів 16 ст. Основним документом є [[Аугсбурзьке сповідання]]. ''Книга згоди'' вийшла в світ німецькою мовою [[25 червня]] [[1580]] року. Вже в [[1533]] претенденти вченої міри з [[теологія|теології]] в [[Віттенберзький університет|Віттенберзькому університеті]] зобов'язали письмово підтвердити свою прихильність Аугсбурзькому сповіданню. Подібна вимога пред'являлася лютеранським [[пастор]]ам. Виник звичай включати в такі документи древні символи віри, додавалися і інші тексти. В результаті майже в кожній лютеранській країні або князівстві сформувалася своя збірка авторитетних віросповідних документів. Така ситуація шкодила єдності Лютеранської церкви, коли після смерті [[Мартин Лютер|Лютера]] виникли розбіжності. Прибічники крайніх поглядів загострили розбіжності, що існували між Лютером і Філіппом Меланхтоном. Підозріння викликали і недавні переговори лютеран з [[католик]]ами і [[кальвініст]]ами. Теологи і князі спробували заспокоїти розуми підготовкою нових документів. Після кількох невдалих спроб виникла Книга згоди. |
'''Книга згоди''' ({{lang-de|Das Konkordienbuch}} або Concordia) — збірка релігійних документів, прийнятих в [[Лютеранська церква|Лютеранській церкві]]. До неї входять три [[Символ Віри|символи віри]] ранньої церкви і шість віросповідних текстів 16 ст. Основним документом є [[Аугсбурзьке сповідання]]. ''Книга згоди'' вийшла в світ німецькою мовою [[25 червня]] [[1580]] року. Вже в [[1533]] претенденти вченої міри з [[теологія|теології]] в [[Віттенберзький університет|Віттенберзькому університеті]] зобов'язали письмово підтвердити свою прихильність Аугсбурзькому сповіданню. Подібна вимога пред'являлася лютеранським [[пастор]]ам. Виник звичай включати в такі документи древні символи віри, додавалися і інші тексти. В результаті майже в кожній лютеранській країні або князівстві сформувалася своя збірка авторитетних віросповідних документів. Така ситуація шкодила єдності Лютеранської церкви, коли після смерті [[Мартин Лютер|Лютера]] виникли розбіжності. Прибічники крайніх поглядів загострили розбіжності, що існували між Лютером і Філіппом Меланхтоном. Підозріння викликали і недавні переговори лютеран з [[католик]]ами і [[кальвініст]]ами. Теологи і князі спробували заспокоїти розуми підготовкою нових документів. Після кількох невдалих спроб виникла Книга згоди. |
||
Версія за 11:46, 26 червня 2009
Книга згоди (нім. Das Konkordienbuch або Concordia) — збірка релігійних документів, прийнятих в Лютеранській церкві. До неї входять три символи віри ранньої церкви і шість віросповідних текстів 16 ст. Основним документом є Аугсбурзьке сповідання. Книга згоди вийшла в світ німецькою мовою 25 червня 1580 року. Вже в 1533 претенденти вченої міри з теології в Віттенберзькому університеті зобов'язали письмово підтвердити свою прихильність Аугсбурзькому сповіданню. Подібна вимога пред'являлася лютеранським пасторам. Виник звичай включати в такі документи древні символи віри, додавалися і інші тексти. В результаті майже в кожній лютеранській країні або князівстві сформувалася своя збірка авторитетних віросповідних документів. Така ситуація шкодила єдності Лютеранської церкви, коли після смерті Лютера виникли розбіжності. Прибічники крайніх поглядів загострили розбіжності, що існували між Лютером і Філіппом Меланхтоном. Підозріння викликали і недавні переговори лютеран з католиками і кальвіністами. Теологи і князі спробували заспокоїти розуми підготовкою нових документів. Після кількох невдалих спроб виникла Книга згоди.
На додаток до древніх символів віри вона містить Аугсбурзьке сповідання Меланхтона (1530) і Апологію Аугсбурзького сповідання (1531), Великий катехізис і Малий катехізис Лютера (1529), Шмалькальденські статті Лютера і доповнення до них Меланхтона (1537), Формулу згоди (1577), що розгляда більш ранні питання.