Символ віри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Символ Віри)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Си́мвол Ві́ри — короткий і точний виклад усіх істин християнської віри, важлива складова святого Переказу.

Історія[ред. | ред. код]

З-поміж кількох давніх ісповідань тепер загальноприйнятий текст Символу віри, схвалений на Нікейському (325) і Константинопольському (381) Вселенських Соборах, починається словом: «Вірю (Вірую) …». Символ віри промовляється у прилюдних і приватних моліннях і співається або читається на літургії (з 5 ст.). Виголошення Символу Віри з найдавніших часів вимагається від охрещуваного; якщо ж хрестять немовлят (у католицьких і православних церквах), то Символ Віри читає за нього хрещений (хресний) батько. Як популярний молитовний текст «Вірую…» вмістив у «Азбуку» (1574) І. Федорович, а згодом у свій «Буквар» Т. Шевченко.

Згадка у Символі віри про походження Святого Духа «від Отця» з додатком «і Сина» (Filioque, як це поширилось у західній церкві) знайшла найрізноманітнішу інтерпретацію у західних і східних християнських церквах і стала одним з пунктів їхнього розколу 1054 року. Українські полемічні твори 16 — 17 ст. присвячували цьому питанню особливу увагу. Православна Церква не визнає додатку «і Сина». Українська Греко-Католицька Церква, прийняла цей додаток на Замойському Соборі 1720.

У православ'ї весь Символ віри складається з дванадцяти членів, і в кожному з них міститься особлива істина, або, як ще називають, догмат православної віри. Варто відзначити, що за цими догмами віри живе і Католицька Церква, але під редагуванням 1014 року.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]