Корнет (музичний інструмент): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
A1 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
A1 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Об'єм дійсного звучання корнета від е до с³ (мі малої октави — до третьої октави). Зазвичай використовується у [[транспонуючі інструменти|строї]] сі-бемоль (in B). Ноти пишуться без ключевих знаків на тон (для корнета в строї Ля (in A) — на півтори тона) вище дійсного звучання. |
Об'єм дійсного звучання корнета від е до с³ (мі малої октави — до третьої октави). Зазвичай використовується у [[транспонуючі інструменти|строї]] сі-бемоль (in B). Ноти пишуться без ключевих знаків на тон (для корнета в строї Ля (in A) — на півтори тона) вище дійсного звучання. |
||
Корнет має великі віртуозні можливості та більш м'якший, порівняно з трубою, тембр. Корнет — це звичайний учасник духового оркестру, де виконує мелодійний голос. У симфонічному оркестрі використовуються порівняно рідко, як правило 1-2 корнети, партії яких пишуться частіше за все під партіями труб. Серед відомих прикладів використання корнетів у симфонічних творах — {{Берліоз}} — симфонія «Гарольд в Італії»; [[Бізе|Ж. Бізе]] — музика до драми «Арлезіанка», [[Петро Чайковський|П.І. Чайковський]] — Італійське капричіо, «Франческа да Ріміні», «Неаполітанський танец» із балета Чайковського «Лебедине озеро». |
Корнет має великі віртуозні можливості та більш м'якший, порівняно з трубою, тембр. Корнет — це звичайний учасник духового оркестру, де виконує мелодійний голос. У симфонічному оркестрі використовуються порівняно рідко, як правило 1-2 корнети, партії яких пишуться частіше за все під партіями труб. Серед відомих прикладів використання корнетів у симфонічних творах — {{Берліоз}} — симфонія «[[Гарольд в Італії]]»; [[Бізе|Ж. Бізе]] — музика до драми «Арлезіанка», [[Петро Чайковський|П.І. Чайковський]] — Італійське капричіо, «[[Франческа да Ріміні (Чайковський)|Франческа да Ріміні]]», «Неаполітанський танец» із балета Чайковського «[[Лебедине озеро]]». |
||
== Література == |
== Література == |
||
Версія за 13:25, 10 лютого 2011
Корнет (корнет-а-пистон) (іт. cornettо, фр. cornet a pistons — ріжок з клапанами) — вдосконалений поштовий ріжок. Виник у Франції у 1830 році.
Мідний духовий іструмент, яки нагадує трубу, але має більш широку та коротку трубку, а замість вентилів пістони. Пістон (фр. piston -поршень, кнопка з пружиною) — особливий пристрій — стоячий вентиль.
Об'єм дійсного звучання корнета від е до с³ (мі малої октави — до третьої октави). Зазвичай використовується у строї сі-бемоль (in B). Ноти пишуться без ключевих знаків на тон (для корнета в строї Ля (in A) — на півтори тона) вище дійсного звучання.
Корнет має великі віртуозні можливості та більш м'якший, порівняно з трубою, тембр. Корнет — це звичайний учасник духового оркестру, де виконує мелодійний голос. У симфонічному оркестрі використовуються порівняно рідко, як правило 1-2 корнети, партії яких пишуться частіше за все під партіями труб. Серед відомих прикладів використання корнетів у симфонічних творах — Шаблон:Берліоз — симфонія «Гарольд в Італії»; Ж. Бізе — музика до драми «Арлезіанка», П.І. Чайковський — Італійське капричіо, «Франческа да Ріміні», «Неаполітанський танец» із балета Чайковського «Лебедине озеро».
Література
- Д. Р. Рогаль-Левицкий: «Современный оркестр» «Современный оркестр» т. 1—4. М., 1953—1956