Бойова підготовка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теорети́чні аспе́кти бойово́ї підгото́вки Збро́йних Си́л Украї́ни — це сукупність понять, елементів, визначень з питання системи бойової підготовки, а також обґрунтування вимог до підготовки на навчання військовослужбовців Збройних Сил України.

Визначення поняття «бойова підготовка»

Бойова підготовка — це комплекс навчально-виховних заходів щодо навчання військовослужбовців і злагодження підрозділів, військових частин і з'єднань для виконання завдань згідно з призначенням, що проводиться з метою забезпечення постійної готовності підрозділів, частин і з'єднань до вирішення притаманних їм бойових завдань у складних умовах ведення сучасних бойових дій.

За визначенням В. А. Меримського, бойова підготовка — це система заходів з навчання та виховання окремих категорій військовослужбовців, бойового злагодження підрозділів, частин, їх органів управління для ведення бойових дій і несення служби.

Система бойової підготовки

Поняття про «систему бойової підготовки»

Система бойової підготовки, від ефективності якої залежить боєготовність і боєздатність частин, — це сукупність функціонально пов'язаних підсистем, що взаємодіють між собою для досягнення визначеної мети бойової підготовки. Система бойової підготовки включає одиничну підготовку військовослужбовців частин, командирів, органів управління (штабів) і навчальної матеріально-технічної бази.

Мета та фактори функціонування бойової підготовки

Бойова підготовка

Мета бойової підготовки полягає у набутті військовослужбовцями знань, умінь і навичок, які необхідні для вирішення завдань бойової і мобілізаційної готовності, а також здійснення підготовки та злагодження підрозділів і частин для успішного виконання завдань щодо бойового призначення в найскладнішій обстановці сучасного військового бою.
Основні фактори функціонування системи бойової підготовки:

  • поява нової високоточної зброї і бойової техніки;
  • зміна організаційно-штатної структури військ;
  • удосконалення існуючих і поява нових способів ведення бойових дій;
  • погляди умовного супротивника на ведення бойових дій;
  • оперативно-тактичне призначення військ;
  • фізико-географічні умови оперативного напрямку;
  • матеріально-технічне забезпечення тощо.

Зміст бойової підготовки

Мета системи бойової підготовки і фактори, які впливають на її функціонування, визначають головний зміст бойової підготовки:

  • підготовка, безпосереднє удосконалення і постійне підтримання високої мобілізаційної готовності підрозділів, частин та з'єднань до проведення активних і рішучих бойових дій в умовах застосування сучасних засобів збройної боротьби, забезпечення високої боєздатності;
  • виконання вимог статутів і постійної готовності до захисту незалежності України;
  • підвищення ефективності і якості підготовки особового складу, здатного досконало володіти зброєю, бойовими і технічними засобами, уміло діяти у складних умовах ведення бойових дій;
  • безперервне удосконалення методів організації взаємодії підрозділів і частин під час ведення бойових дій;
  • визначення ефективності способів бойового застосування озброєння і техніки;
  • підготовка і бойове злагодження частин та забезпечення їх у дії у різноманітних видах бою;
  • вивчення та озброєння організаційної структури, озброєння і техніки, тактики, дії умовного противника;
  • виховання військового складу в дусі вірності військовій повинності.

Завдання бойової підготовки

Зміст бойової підготовки визначає її основні завдання:

  • підтримання готовності військових частин на рівні, що забезпечує виконання завдань за призначенням;
  • оволодіння військовослужбовцями військово-обліковою і суміжною спеціальностями;
  • опанування особовим складом новими зразками озброєння і військової техніки, набуття знань і вмінь щодо експлуатації та підтримання готовності до застосування, дотримання вимог безпеки;
  • удосконалення польового, повітряного та морського вишколу військовослужбовців;
  • злагодження управлінь військових частин;
  • виховання в особового складу високих морально0бойових якостей, відданості та почуття відповідальності з захист Батьківщини;
  • підготовка резервістів;
  • пошук і дослідження нових форм і способів ведення ведення бойових дій.

Висновок

Отже, сучасна система бойової підготовки вимагає не скільки структурної, скільки змістової перебудови організації бойової підготовки, а саме — внесення змін до нормативно-правових актів про підготовку військовослужбовців; удосконалення методичної та матеріальної бази для підготовки; визначення чітких стандартів підготовки військ; не тільки навчальна, а і виховна спрямованість системи бойової підготовки.

Список використаних джерел

  • Руснак І. С. Методологічні засади створення інтегрованої навчально-тренувальної системи оперативної та бойової підготовки військ / І. С. Руснак, В. Л. Шевченко, Ю. І. Артемов // Наука і оборона. — 2002. — № 2. — С. 29-35
  • Руснак І. С. Проблеми модернізації та створення тренажно-моделювальних комплексів військового призначення / І. С. Руснак, В. Л. Шевченко // Наука і оборона. — 2002. — № 1. — С. 32-39
  • Повсякденна діяльність військових частин: підручник / О. М. Ісаєв, В. І. Куренков та ін. — К.: НУОУ, 2011