Бетсі Жолас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:18, 9 грудня 2011, створена РобоСтася (обговорення | внесок) (Стаття, які слід категоризувати за допомогою AWB)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Жолас, Бетсі [правити]Матеріал із Вікіпедії — вільної енциклопедії Бетсі Жолас фр. Betsy Jolas

Основна інформація Дата народження 5 серпня 1926 (85 років) Місце народження Париж Країна Франція Професії композитор, піаніст, органіст Інструменти фортепіано, орган Нагороди

Бетсі Жолас (фр. Betsy Jolas, 5 августа 1926, Париж) — французький композитор, піаніст, органіст. Зміст [прибрати] 1 Біографія 2 ТвориСочинения 3 Виконавці 4 Визнання і нагороди 5 Література 6 Посилання [правити]Біографія

Народилась в літературній сім’ї єврейсько-американського походження: батько - письменник Юджин Джолас (1894-1952), мати – перекладач Марія Мак-Дональд (1893-1987), вони заснували в Парижі міжнародний журнал літературного авангарду transition. В 1940—1946 роках жила в США. Повернувшись, займалась композицією з Даріусом Мійо і Олив’є Мессіаном в Парижській консерваторіі. Сестра, Тіна Жолас (1929-1999) - етнолог і перекладач, багато років була подругою Рене Шара. Син - джазовий трубач Антуан Ільюз. [правити]Твори

Соната для флейти віоли да гамба і клавесина (1956) 5 віршів Жака Дюпена для сопрано і фортепіано (1959) Слова для п’яти солістів і ансамбля (1963) Квартет № 2 для колоратурного сопрано і струнного тріо (1964) Фігури для 9 инструментів (1965) Мотет II для змішаного хору і оркестра (1965) Соната для 12 голосів (1970) Денні мотиви для змішаного хору(1970) Пісня наближення (1972) Соната для фортепіано (1973) Квартет № 3, дев’ять этюдів для двох скрипок, альта і віолончелі (1973) How Now, октет (1973) Well Met для ансамбля (1973) Три зустрічі для струнного тріо і оркестра (1973) Павільон у ріки, опера (1975) Сьогоднішня музика для органа (1976) Одинадцать пісень для труби і ансамбля (1977) Tales of a summer sea для оркестра (1977) Каприз для двох голосів і фортепіано без виконавця (1978) Станси для фортепіано і оркестра (1978) Чотири дуета для альта і фортепіано (1979) Liring Ballade для баритона і оркестра (1980) П’єса для квартала Сен-Жермен, для фортепіано (1981) Уривок лялькової опери в семи музичних манерах (1982) Епізод четвертий, для тенор-саксофона (1983) Прелюдіі, фанфари, інтерлюдіі, передзвони (1983) ЕпІзод п’ятий, для віолончелі (1986) Кіклоп, опера про Евріпіду (1986) Частіше за все II для тенор-саксофона і тенора, на вірші П’єра Реверді (1989) Епізод восьмий, для контрабаса (1989) Зимня музика для органа і невеликого оркестра (1990) Музика для Дельфіни, для скрипки і віолончелі (1992) Frauenleben, Neun Lieder для контральто і оркестра (1992) Шліман, опера (1993) Годинник, тріо для скрипки, альта і віолончелі (1993) Квартет № 5 для двох скрипок, альта і віолончелі (1994) Sigrancia, балада для баритона і оркестра на вірші Андре дю Буше (1995) Lumor, сім духовних пісень для саксофона и оркестра (1997) Маленька концертна сімфонія для скрипки і оркестра (1997) После для клавесина (1997) Соната для восьми віолончелей (1998) Hunc igitur terrorem , мотет для п’яти солістів і оркестра (1999) O Night, Oh…, концертна фантазія для фортепіано і змішаного хору (2001) Ventosum Vocant, мотет для сопрано і оркестра (2002) Wanderlied для голоса і ансамбля (2003) Підйом на гору Ванту, мотет для сопрано и ансамбля (2004) B Day для оркестра (2006) Жолас — автор багаточисленних оранжувань стариної европейської музики. [правити]Виконавці

Твори Жолас виконують Лондонський симфонічний оркестр і Лондонська філармонія, Ensemble Intercontemporain, Елізабет Хойнацька, Кім Кашкаш’ян, Уіл’ям Крісті, Кент Нагано та інші. [правити]Визнання і нагороди

Велика національна музикальна премія (1974), Велика премія Парижа (1981), Міжнародна премія Моріса Равеля (1992). Командор Ордена мистецтв і літератури (1985), кавалер Ордена Почесного легіона (1997). Людина року во Франціі (1992). Член Американської академіі мистецтв і наук (1995).