Станіслав Місюта
| Слуга Божий Станіслав Місюта | |
|---|---|
| пол. Stanisław Misiuta | |
 | |
| Народився |
17 серпня 1909 Дутрів, Ґміна Телятин, Томашівський повіт, Люблінське воєводство, Республіка Польща |
| Помер |
2 липня 1941 (31 рік) Чортків, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 Польща →  УРСР |
| Національність | поляк |
Станіслав Місюта (пол. Stanisław Misiuta; у хрещенні Яцек; 17 серпня 1909, с. Дутрів, Польща — 2 липня 1941, м. Чортків, нині Україна) — польський католицький священник, слуга Божий католицької церкви, вбитий НКВС.
Життєпис[ред. | ред. код]
Станіслав Місюта народився 17 серпня 1909 року у селі Дутрові, нині гміни Телятин Томашівського повіту Люблінського воєводства, Польща.
Навчався в місцевій школі, Державній середній школі в Жовкві, інтернаті ченців-домініканців. Після закінчення гімназії він вступає в послушники оо. домініканців у Кракові, куди він прибув 13 липня 1925 року. Вже наступного місяця в день Небовзяття Пресвятої Богородиці біля могили святого Яцека приймає чернечу звичку з рук провінціала о. Августина Пучка (пол. Augustyn Peczka). Вивчав філософію і богослов'я у Львові. Прийняв вічну обітницю 17 липня 1930 року перед вікарієм провінції о. Антоніном Гурнісевичем (пол. Antonin Górnisiewiczen). Таїнство священства звершується 26 листопада 1933 року, яке здійснив єпископ Євген Базяк в каплиці Львівської семінарії.
Свою першу Святу Месу здійснив в сімейній парафії в богослужінні в свято Непорочного Зачаття 8 грудня 1933 року. після нетривалого перебування рідних сторін, на початку 1934 року направляється чернечою владою на роботу в Чорткові. Там служить катехитом в жіночій загальноосвітній школі.
Згодом стає префектом інтернату в Жовкві. І ось в 1937 році він повертається в місто своєї юності. Але це тривало недовго, бо в 1938 році виховний заклад разом з префектом переїжджає до Львова, де видає молодіжний журнал «Наше поле» (пол. Nasze boisko). На наступний рік в результаті військового перевороту він отримує призначення настоятелем в сирітську парафію в Чорткові. 2 липня 1941 року виявився дуже болючим для віруючих Чортківської парафії. До віруючих, котрі зібралися перед закритим храмом, дійшла звістка, що священники лежать убитими на дамбі на Берді над Середом.
Беатифікаційний процес[ред. | ред. код]
Від 12 листопада 2006 року триває беатифікаційний процес прилучення о. Станіслава Місюти до лику блаженних[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Майбутні святі чоловіки Римо-Католицької Церкви в Україні // Credo Україна. — 2019. — 25 березня.
Джерела[ред. | ред. код]
- Marek Milawicki OP. Byc prorokiem — dominikanie czortkowscy // Prorocy Europy Wsrodkowo-Wschodniej XX wieku. — Lunlin : Wydawnictwo KUL, 2009. — С. 901—934.(пол.)
- Місюта Яцек-Станіслав // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 304. — ISBN 978-966-457-338-9.
- 2 липня — чорний день в історії Чорткова. Мучеництво чортківських домініканців // Золота пектораль. — 2016. — 2 липня.
- Станіслав Місюта // Мартиролог.(пол.)
- Слуга Божий, о. Яцек Місіюта — мученик // Парафія Жуліце.(пол.)
| ||||||||