Строкатість рослин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Строкатість рослин - характеристика рослин, що мають різні за кольором частини забарвлення листя та стебла. Зазвичай рідко зустрічається в природі. Переважно строкатість характерна рослинам з тропічного підліску. Різнобарвне листя високо цінується серед кімнатних та садових рослин, тому багато з них введені в культуру.[1]

Химери[ред. | ред. код]

Строкатість зустрічається у рослин химер, що сполучають в собі клітини, тканини, органи чи частини тіла різних організмів. Для збереження забарвлення рослин химер - їх розмножують вегетативно. У природних умовах такі рослини можуть існувати виключно якщо мають способи вегетативного розмноження.

Пігментна строкатість[ред. | ред. код]

Рослинні пігменти антоціани знаходяться у клітинах рослин і можу робити листя пурпурного кольору. Інколи воно має зональність, створюючи візерунки на листках. Пігментна строкатість зустрічається у видів Pelargonium, Oxalis, Bromeliaceae. Також візерунки на листі видно, якщо під епідермісом є шар повітря, завдяки чому світло відбивається від поверхні. Це помітно у видів Cyclamen, Pilea.

Патогенна строкатість[ред. | ред. код]

Деякі види вірусів викликають строкатість листя (мозаїчні віруси). Вірус тюльпанів, що викликав строкатість квітки, у 17 ст породив торговий бренд відомий під назвою Semper Augustus продавався під час тюльпаноманії за 10 000 гульденів (вартість будинку у тогочасному Амстердамі).[2]

Сорти[ред. | ред. код]

Серед декоративних рослин поширені сорти зі строкатим листям.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. What is Variegation? - Definition from MaximumYield. www.maximumyield.com (en). Процитовано 2019-04-01. 
  2. Semper Augustus. penelope.uchicago.edu. Процитовано 2019-07-22.