Сєвєрська ТЕЦ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сєвєрська ТЕЦ
56°37′03″ пн. ш. 84°48′42″ сх. д. / 56.61750000002777483° пн. ш. 84.81166667002777615° сх. д. / 56.61750000002777483; 84.81166667002777615Координати: 56°37′03″ пн. ш. 84°48′42″ сх. д. / 56.61750000002777483° пн. ш. 84.81166667002777615° сх. д. / 56.61750000002777483; 84.81166667002777615
Країна  Росія
Розташування Сєвєрськ
Введення в експлуатацію 1953—1961 (турбіни 1 — 14), 1988 (турбіна 15)
Модернізація 1982 (заміна турбіни 9), 2008 (заміна турбіни 10)
Вид палива вугілля, природний газ
Водозабір Том
Котельні агрегати всі парові, 3 ТП-230-2 (котли 2, 6 та 7), 2 ТП-230 (котли 10 та 11), 3 ТП-10 (котли 12, 14 та 15), 1 ТП-12 (котел 18), 2 БКЗ-230-9,8-540КГТ (котли 5 та 16, після заміни), 1 БКЗ-210-9,8-540КГТ (котел 21)
Турбіни всі парові, 1 Ленінградський металічний завод ВТ-25-4 7 (турбіна 1), 1 Ленінградський металічний завод ВПТ-25-3 (турбіна 2), 3 Ленінградський металічний завод ВК-50-2 (турбіни 3 — 5, виведені з експлуатації), 1 Ленінградський металічний завод ВК-50-2 (турбіна 6), 1 Уральський турбінний завод ВПТ-25-3 (турбіна 7), 1 Калузький турбінний завод Р-12-90/16М (турбіна 9, після заміни), 1 ВКТ-100 / 1 Силові машини Т-115-8,8 (турбіна 10, до / після заміни), 1 Харківський турбогенераторний завод ВКТ-100 (турбіна 11), 1 Харківський турбогенераторний завод ВКТ-100 (турбіна 12, виведена з експлуатації), 2 ВКТ-100 / (турбіни 13 та 14, виведені з експлуатації), 1 Калузький турбінний завод Р-12-90/18М (турбіна 15)
Встановлена електрична
потужність		 825 (1961), 384 (2026, план)
Встановлена теплова
потужність		 1522 Гкал/год (2026, план)
Материнська компанія Росатом
ідентифікатори і посилання
Сєвєрська ТЕЦ. Карта розташування: Росія
Сєвєрська ТЕЦ
Сєвєрська ТЕЦ
Мапа

Сєвєрська ТЕЦ — теплова електростанція у Томській області Росії. Також відома як ТЕЦ СХК.

ТЕЦ звели для забезпечення потреб Сибірського хімічного комбінату (СХК), промислові реактори якого напрацьовували матеріали для ядерної зброї. В 1953—1961 роках на майданчику станції стали до ладу 19 парових котлів, від яких живились 14 парових турбін загальною потужністю 825 МВт:

  • введена в 1953-му турбіна виробництва Ленінградського металічного заводу типу ВТ-25-4 потужністю 25 МВт (станційний номер 1);
  • запущена в 1953-му турбіна від Ленінградського металічного заводу типу ВПТ-25-3 потужністю по 25 МВт (номер 2);
  • введені не пізніше 1955-го чотири турбіни виробництва Ленінградського металічного заводу типу ВК-50-2 потужністю по 50 МВт (номери 3 — 6);
  • запущена в 1956-му турбіна від Уральського турбінного заводу типу ВПТ-25-3 потужністю по 25 МВт (номер 7);
  • турбіни зі станційними номерами 8 та 9;
  • п'ять турбін типу ВКТ-100 потужністю по 100 МВт (номери 10 — 14), щонайменше дві з яких № 11 та № 12 були випущені Харківським турбогенераторним заводом.

В 1982-му турбіну № 9 замінили на турбіну виробництва Калузького турбінного заводу типу Р-12-90/16М потужністю 12 МВт, а в 1988-му станцію доповнили турбіною № 15 від Калузького турбінного заводу типу Р-12-90/18М потужністю 12 МВт.

Ще один етап модернізації розпочався в другій половині 2000-х на кошти США в межах програми зупинки виробництва збройового плутонію на СХК. При цьому до середини 2010-х на ТЕЦ постачили щонайменше 3 нові парові котли — два типу БКЗ-230-9,8-540КГТ продуктивністю по 230 тонн пари на годину, які в 2009-му замінили старі № 5 та № 16, та один типу БКЗ-210-9,8-540КГТ продуктивністю 210 тон пари на годину, що став до ладу в 2012-му та отримав станційний номер 21. За іншими даними, ТЕЦ отримала 4 котли. Що стосується турбінного обладнання, то в 2008-му турбіну № 10 замінили на нову від концерну «Силові машини» типу Т-115-8,8 потужністю 100 МВт.

Застаріле обладнання поступово виводили з експлуатації. Так, в якийсь момент зупинили турбіну № 8, з 2013-го вивели турбіни № 3, № 4 та № 5, а в 2014-му турбіну № 14, а станом на початок 2020-х — і турбіну № 13.

Станом на 2023 рік на ТЕЦ проходила чергова модернізація, в межах якої демонтували турбіну № 12 та готувались до встановлення двох парових турбін Калузького турбінного заводу типу ПР-30/35 потужністю по 30 МВт з генераторами від заводу «Електроважмаш-Привод» типу Т-35. За одними даними, їх мали розмістити у звільнених комірках турбін № 12 та № 14, за іншими — одна з цих турбін буде рахуватись як № 1. Також передбачається встановлення нових котлів № 12 та 13, модернізація котлів № 10, 11, 14, 15, 16, 18 та 21 та вивід з експлуатації більш старого котельного обладнання. Загальна потужність ТЕЦ після запланованого на 2026 рік завершення модернізації має скласти 384 МВт при тепловій потужності у 1522 Гкал/год.

Як паливо ТЕЦ використовує вугілля. Також станція може спалювати певні обсяги природного газу (надходить до регіону по трубопроводу Нижньовартовськ – Кузбас), так, станом на 2018-й газ становив 20 % у паливному балансі.

Для видалення продуктів згоряння призначені п'ять димарів заввишки по 100 метрів.

Для технологічних потреб використовується вода з річки Том.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працюють під напругою 110 кВ та 220 кВ.[1][2][3][4][5][6][7][8][9][10][11][12][13]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ АО «РИР» (26 червня 2019). АО «РИР». АО «РИР» (рос.). Процитовано 28 березня 2024.
  2. ↑ Северская ТЭЦ | Атомная энергия 2.0. www.atomic-energy.ru (рос.). Процитовано 28 березня 2024.
  3. ↑ [ПРОГРАММА КОМПЛЕКСНОГО РАЗВИТИЯ СИСТЕМ КОММУНАЛЬНОЙ ИНФРАСТРУКТУРЫ ЗАТО СЕВЕРСК НА 2023 ГОД И НА ПЕРСПЕКТИВУ ДО 2035 ГОДА ПРОГРАММА КОМПЛЕКСНОГО РАЗВИТИЯ СИСТЕМ КОММУНАЛЬНОЙ ИНФРАСТРУКТУРЫ ЗАТО СЕВЕРСК НА 2023 ГОД И НА ПЕРСПЕКТИВУ ДО 2035 ГОДА]. {{cite web}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  4. ↑ bigpowernews (PDF).
  5. ↑ Маркетинговый анализ Томской области. Реферат. Маркетинг. 2014-07-15. www.bibliofond.ru. Процитовано 28 березня 2024.
  6. ↑ 162258851 (PDF).
  7. ↑ 53089842 (PDF).
  8. ↑ Северская ТЭЦ. bbgl.ru. Процитовано 28 березня 2024.
  9. ↑ «Росатом» вложит более 8 млрд рублей в модернизацию ТЭЦ в Северске. Процитовано 28 березня 2024.
  10. ↑ АО «РИР» (20 грудня 2022). АО «РИР». АО «РИР» (рос.). Процитовано 28 березня 2024.
  11. ↑ Калужский турбинный завод поставил новую паровую турбину ПР 30/35 для модернизации Северской ТЭЦ | Атомная энергия 2.0. www.atomic-energy.ru (рос.). Процитовано 28 березня 2024.
  12. ↑ Власти Томской области договорились с ОТЭК о модернизации Северской ТЭЦ. Рамблер/финансы (рос.). 3 грудня 2018. Процитовано 28 березня 2024.
  13. ↑ protokol_rabochego_soveschaniya_seversk (PDF).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сєвєрська_ТЕЦ&oldid=42321680