Шин (літера гебрайської абетки)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сін)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шин

Шин або сін (івр. שִׁין‎, שִׂין, накреслення ש) — двадцять перша літера гебрайської абетки. Позначає звук [ʃ] у разі, якщо крапка над літерою праворуч — שׁ, і звук [s], якщо крапка зліва — שׂ.

У гематрії числове значення літери — 300.

Походить від фінікійської літери «сін» (Phoenician sin.png).

Похідні[ред. | ред. код]

Вважається, що фінікійська абетка лежить в основі усіх фонетичних систем письма Європи та Передньої Азії (давньогрецької писемності, гебрайської абетки тощо). Зокрема, з фінікійською літерою «сін» (Phoenician sin.png) генетично пов'язані глаголічні літери Glagolitic sha.svg і Glagolitic shta.svg, старослов'янські Early Cyrillic letter Sha.png і Early Cyrillic letter Shta.png, сучасні кириличні літери «ш» і «щ».

Unicode[ред. | ред. код]

Unicode Codepoint U+05e9
Unicode-Name HEBREW LETTER SHIN
HTML ש
ISO 8859-8 0xf9

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шин (літера гебрайської абетки)