ТЕС Буггенум
51°13′11″ пн. ш. 5°58′17″ сх. д. / 51.21994444447177841° пн. ш. 5.971500000028° сх. д.Координати: 51°13′11″ пн. ш. 5°58′17″ сх. д. / 51.21994444447177841° пн. ш. 5.971500000028° сх. д. | ||||
Країна | Нідерланди | |||
---|---|---|---|---|
Розташування | Нідерланди, провінція Лімбург | |||
Введення в експлуатацію | 1994 | |||
Модернізація | виведена з експлуатації у 2013 | |||
Вид палива | синтез-газ, природний газ | |||
Водозабір | Маас | |||
Енергоблоки | 1х253 | |||
Котельні агрегати | котел-утилізатор Stork | |||
Турбіни | Siemens V94.2 + парова Siemens | |||
Електрогенератори | Siemens | |||
Встановлена електрична потужність | 253 | |||
Материнська компанія | NUON | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
ТЕС Буггенум — експериментальна теплова електростанція у Нідерландах в провінції Лімбург.
Введений в експлуатацію у 1994 році єдиний блок станції спорудили з використанням технології комбінованого парогазового циклу, котра почала набувати широкого застосування з кінця 20 століття. При цьому ТЕС призначалась для випробовування та удосконалення процесу газифікації вугілля, що у випадку успіху відкрило б шлях до широкомасштабного використання синтез-газу для виробництва електроенергії. Площадку для розміщення станції обрали поряд із вугільною ТЕС Маас, паливний склад якої використали в діяльності нового об'єкту (саму ж Маас, яка працювала з 1954 року, демобілізували через два роки після спорудження Буггенум).
Блок обладнали турбінами компанії Siemens: газовою V94.2 потужністю 170 МВт та паровою потужністю 83 МВт[1] (нетто, загалом блок видавав до 285 МВт, проте значна частина електроенергії споживалась у власному виробничому процесі).
За окремими важливими параметрами (викиди оксидів сірки та азоту) робота ТЕС Буггенум на синтез-газі виявилась екологічнішою навіть у порівнянні зі спалюванням природного газу. В той же час, викиди діоксиду вуглецю були до двох разів більшими. На станції також експериментували з додаванням у призначену для газифікації вугільну суміш біомаси. Частку останньої вдалось довести до 20 %, при цьому зменшення викидів діоксиду вуглецю становило до 22 %.
Паливна ефективність ТЕС становила 43 % — на рівні найкращих конденсаційних станцій, проте набагато менше, ніж у парогазових на традиційному паливі.[2][3] Енергоблок працював як у піковому, так і базовому режимах.
В 2005 році ТЕС пройшла модернізацію, але вже на початку 2010-х прийняли рішення про її закриття. Саме тоді почався складний період для газових електростанцій, викликаний конкуренцією з вугільними на тлі розширення відновлюваної енергетики. Станція Буггенум припинила роботу у 2013 році.[4]
- ↑ Buggenum (Willem-Alexander) IGCC Power Plant Netherlands - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Процитовано 22 травня 2017.
- ↑ nuon | netl.doe.gov. www.netl.doe.gov (амер.). Процитовано 22 травня 2017.
- ↑ Nuon Magnum Electricity of the future (PDF).
- ↑ cc-netherlands. www.industcards.com. Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 22 травня 2017.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |