ТЕС Панаран
| Країна |
 Індонезія | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Індонезія | |||
| Введення в експлуатацію | 2006—2010 (парогазові блоки), 2006 (газотурбінна установка) | |||
| Вид палива | природний газ | |||
| Енергоблоки | 1х77 + 1х75,6 (парогазові блоки), 1х20 (газотурбінна установка) | |||
| Котельні агрегати | 2 котли-утилізатори (у кожному з парогазових блоків) | |||
| Турбіни | 2 газові Rolls-Royce RB211 + 1 парова Kawasaki (у кожному з парогазових блоків) | |||
| Встановлена електрична потужність |
172 | |||
| Материнська компанія | Medco Energi / PT Perusahaan Listrik Negara | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
Координати: 1°00′53″ пн. ш. 104°00′26″ сх. д. / 1.01472° пн. ш. 104.00722° сх. д.
ТЕС Панаран — теплова електростанція на індонезійському острові Батам.
У 2004—2010 роках на майданчику станції стали до ладу два парогазові блоки потужністю 77 МВт та 75,6 МВт. У кожному з них дві газові турбіни Rolls-Royce RB211 потужністю по 27,5 МВт живлять через котли-утилізатори одну парову турбіну від Kawasaki.
У 2006-му ТЕС також доповнили газовою турбіною General Electric TM2500 потужністю 20 МВт, яка виконує функцію резерву.
Станція використовує природний газ, постачання якого відбувається через газопровід Гріссік – Сінгапур.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 150 кВ.
Основним учасником проєкту спорудження ТЕС Панаран була приватна компанія Medco Energi, яка мала 64 % у першому парогазовому блоці та 80 % у другому (іншим важливим учасником є державна електроенергетична корпорація PT Perusahaan Listrik Negara).[1][2][3][4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Panaran I & II.
- ↑ PT. MITRA ENERGI BATAM | ITS Career & Entrepreneurship Center. careers.its.ac.id. Архів оригіналу за 3 січня 2023. Процитовано 3 січня 2023.
- ↑ PT MEDCO POWER INDONESIA - PDF Free Download. docplayer.info. Процитовано 3 січня 2023.
- ↑ Project References Power Generation (PDF).