ТЕС Сур
| 22°39′20″ пн. ш. 59°24′59″ сх. д. / 22.655555555556° пн. ш. 59.416388888889° сх. д. | ||||
| Країна |  Оман  | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Оман, Сур | |||
| Введення в експлуатацію | 2014 | |||
| Вид палива | природний газ | |||
| Водозабір | морська вода | |||
| Енергоблоки | 1х2000 | |||
| Котельні агрегати | 5 котлів-утилізаторів Nooter Eriksen | |||
| Турбіни | 5 газових Siemens AG SGT5-4000F + 3 парові Fuji | |||
| Встановлена електрична потужність | 2000 | |||
| Материнська компанія | Phoenix Power Company | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕС Сур | ||||
 | ||||
22°39′20″ пн. ш. 59°24′59″ сх. д. / 22.65556° пн. ш. 59.41639° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
ТЕС Сур – теплова електростанція на півночі Оману, за десяток кілометрів на північний захід від міста Сур. Споруджена за технологією комбінованого парогазового циклу.
У 2014-му на майданчику станції запустили в роботу п’ять газових турбін, які через відповідну кількість котлів-утилізаторів живлять три парові турбіни потужністю по 250 МВт.
Як паливо станція споживає природний газ, постачений по трубопроводу від родовища Сайх-Равл до розташованого поруч заводу зі зрідження природного газу Оман ЗПГ.
Для охолодження використовується морська вода.
Проект реалізували через компанію Phoenix Power, засновниками якої були японські Marubeni (50%) та Chuba (30%), а також катарська Qatar Electricity&Water Company і місцева Multitech (5%).[1][2][3][4]
- ↑ phoenix technology. www.phoenixpoweroman.com. Процитовано 7 травня 2020.
- ↑ Bahwan Engineering Company |. www.bahwanengineering.com. Процитовано 7 травня 2020.
- ↑ Sur independent power project (PDF).
- ↑ Sur Gas Thermal IPP Project | Investment Projects. JERA (англ.). Процитовано 7 травня 2020.