ТЕС Хайфа
| 32°48′ пн. ш. 35°01′ сх. д. / 32.800° пн. ш. 35.017° сх. д.Координати: 32°48′ пн. ш. 35°01′ сх. д. / 32.800° пн. ш. 35.017° сх. д. | ||||
| Країна |  Ізраїль | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Ізраїль, Хайфа | |||
| Введення в експлуатацію | 2011 (парогазові блоки) | |||
| Вид палива | природний газ | |||
| Водозабір | морська вода | |||
| Енергоблоки | 2х374 | |||
| Котельні агрегати | 1 котел-утилізатор (у кожному парогазовому блоці) | |||
| Турбіни | 1 газова Siemens + 1 парова Siemens (у кожному парогазовому блоці) | |||
| Електрогенератори | Siemens (парогазові блоки) | |||
| Встановлена електрична потужність | 748 | |||
| Материнська компанія | Israel Electric Corporation | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕС Хайфа | ||||
 | ||||
 ТЕС Хайфа у Вікісховищі | ||||
Координати: 32°48′39″ пн. ш. 35°01′15″ сх. д. / 32.81083° пн. ш. 35.02083° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
ТЕС Хайфа – теплова електростанція на півночі Ізраїлю, у портово-промисловій зоні Хайфи. На початку 2010-х доповнена енергоблоками, котрі використовують технологію комбінованого парогазового циклу.
На момент введення в експлуатацію у 1935 році, ТЕС Хайфа з показником 30 МВт стала найпотужнішою електростанцією у Палестині. Вже після здобуття Ізраїлем незалежності вона була доповнена ще одним блоком такої ж потужность (разом ці об’єкти відомі як «станція А»). У 1962 – 1963 роках стала до ладу друга черга («станція В») із двох конденсаційних енергоблоків з паровими турбінами потужністю по 125 МВт. А в 1967-му відкрили «станцію С» у складі двох блоків по 282 МВт. Всі вони були розраховані на спалювання нафти.
Станом на початок 2010-х в експлуатації знаходились лише енергоблоки черги С (крім того, були в наявності дві газові турбіни загальною потужністю 80 МВт, котрі працювали у відкритому циклі та призначались для покриття пікових навантажень у енергосистемі). В 2011-му до Хайфи через Північний газопровід подали природний газ, що дало змогу перевести наявні конденсаційні блоки на більш екологічне паливо. Втім, наприкінці того ж десятиліття їх вивели з експлуатації.
Ще на початку 2000-х в межах модернізації ТЕС замовили обладнання, необхідне для створення сучасних парогазових блоків. Через затримки у поступі проекту певний час велись перемовини щодо продажу вже виготовлених турбін до Туреччини, проте в 2006-му їх перервали з розрахунку на швидке відновлення робіт на майданчику у Хайфі. Втім, ввести першу газову турбіну вдалось лише у 2010-му, а повноцінна робота двох нових блоків почалась у 2011-му. Кожен з них має потужність по 374 МВт та складається із однієї газової турбіни, котра через котел-утилізатор живить одну парову турбіну.
Для охолодження станція використовує морську воду.[1][2][3][4][5][6][7]
- ↑ Development, United States Agency for International (1961). Report to the Congress on the Foreign Assistance Program for Fiscal Year ... (англ.). U.S. Government Printing Office.
- ↑ Haifa Thermal Power Plant Israel - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 24 квітня 2020.
- ↑ Israel Electric Corporation ("IEC") - Description of Corporate Business (PDF).
- ↑ Siemens wins power plant orders from Italy, Portugal and Israel. Power Engineering International (амер.). 5 березня 2002. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 24 квітня 2020.
- ↑ Work on Haifa Power Station to Begin After Years of Delay. Haaretz (англ.). 23 липня 2006. Процитовано 24 квітня 2020.
- ↑ Haifa Site. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 24 квітня 2020.
- ↑ כהן, הדי (19 травня 2016). תחנת הכוח הישנה בחיפה תופעל רק בשעת חירום. גלובס (івр.). Процитовано 24 квітня 2020.