ТЕС Харіпур (BPDB)
| 23°41′03″ пн. ш. 90°31′48″ сх. д. / 23.684238700027780311° пн. ш. 90.5300420000277768° сх. д.Координати: 23°41′03″ пн. ш. 90°31′48″ сх. д. / 23.684238700027780311° пн. ш. 90.5300420000277768° сх. д. | ||||
| Країна |
 Бангладеш | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Бангладеш | |||
| Введення в експлуатацію | 1987 | |||
| Вид палива | природний газ | |||
| Енергоблоки | 3х32 | |||
| Турбіни | 3 газові Mitsubishi MW251B8 | |||
| Електрогенератори | 3 Melco | |||
| Встановлена електрична потужність |
64 (станом на 2019) | |||
| Материнська компанія | Bangladesh Power Development Board (BPDB). | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕС Харіпур | ||||
 | ||||
Координати: 23°41′04″ пн. ш. 90°31′49″ сх. д. / 23.68444° пн. ш. 90.53028° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
ТЕС Харіпур (BPDB) – теплова електростанція на південно-східній околиці Дакка, яка належить державній компанії Bangladesh Power Development Board (BPDB).
У 1987-му на майданчику станції ввели в експлуатацію три встановлені на роботу у відкритому циклі газові турбіни від японської компанії Mitsubishi потужністю по 32 МВт.
У відповідності до звіту BPDB за 2018/2019 рік, наразі потужність станції становить 64 МВт при паливній ефективності лише 19,9%. При цьому BPDB має плани в першій половині 2020-х звести на майданчику у Харіпурі енергоефективний блок комбінованого парогазового циклу.
ТЕС використовує воду із річки Шіталашк’я (Sitalakhya, рукав Брахмапутри, який приєднується до річки Дхалешварі неподалік від впадіння останньої у Мегхну), яка протікає поруч.
Станція споживає природний газ, котрий може надходити по трубопроводах Тітас – Дакка та Бахрабад – Дакка.[1][2]
Можливо відзначити, що поряд з майданчиком BPDB працюють ТЕС Харіпур компанії EGCB, ТЕС Харіпур компанії Pendekar Energy та плавуча ТЕС Харіпур від NEPC.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BPDB tender (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
- ↑ Haripur OCGT Power Plant Bangladesh - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 1 січня 2022.