ТЕЦ Русе-Схід
 | ||||
| 43°51′54″ пн. ш. 26°00′39″ сх. д. / 43.86500000002777711° пн. ш. 26.01111111002778031° сх. д.Координати: 43°51′54″ пн. ш. 26°00′39″ сх. д. / 43.86500000002777711° пн. ш. 26.01111111002778031° сх. д. | ||||
| Країна |
 Болгарія | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Болгарія Русе | |||
| Введення в експлуатацію | 1964 (блоки 1 — 2), 1966, 1971 (блоки 3 — 4), 1985 (блок 5) | |||
| Вид палива | вугілля | |||
| Енергоблоки | 2х30 + 2х110 + 2х60 | |||
| Котельні агрегати | 2 1В-220-96 (блоки 1 та 2), 2 К-110-130/33.6 (блоки 3 та 4), 4 Барнаульський котельний завод БКЗ-220-100Ж (блоки 5 та 6) | |||
| Турбіни | 2 парові ПТ-30-90/12/1.2 (блоки 1 та 2), 2 парові К-110-130/33.6 (блоки 3 та 4), 2 парові ЛМЗ ПТ-60-90/13/1.2 (блоки 5 та 6) | |||
| Електрогенератори | 2 Електросила ТВФ-63-2УЗ (блоки 5 та 6) | |||
| Встановлена електрична потужність |
400 | |||
| Сайт | toplo-ruse.com | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕЦ Русе-Схід | ||||
 | ||||
ТЕЦ Русе-Схід — теплова електростанція в Болгарії у придунайському місті Русе.
В 1964-му на майданчику станції стали до ладу два блоки, кожен з яких мав котел типу 1В-220-96 продуктивністю 220 тонн пари на годину та теплофікаційну турбіну ПТ-30-90/12/1.2 потужністю 30 МВт. У 1966 та 1971 роках додали ще два блоки, які мали котли типу 1В-365-139 продуктивністю 365 тонн пари на годину та конденсаційні турбіни К-110-130/33.6 потужністю по 110 МВт. Нарешті, в 1985-му ввели в експлуатацію ще два блоки, кожен з яких мав по два котли типу БКЗ-220-100Ж продуктивністю по 220 тонн пари на годину та теплофікаційну турбіну ПТ-60-90/13/1.2 потужністю 60 МВт.
Основне обладнання перших чотирьох блоків постачили з Чехії, тоді як для блоків 5 та 6 його доправили з СРСР — котли Барнаульського котельного заводу, турбіни Ленінградського металічного заводу та генератори Електросила.
Станція була розрахована на споживання імпортованого вугілля марки «Т». Для розпалювання використовували мазут, а надалі після модернізації котлів 4 та 5 вони отримали можливість здійснювати розпалювання за допомогою природного газу (надходить до Русе через відгалуження від Північного газопровідного напівкільця).
Для видалення продуктів згоряння спорудили три димарі — один заввишки 100 метрів та два висотою по 180 метрів.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 110 кВ.[1][2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Обща информация за Топлофикация Русе АД. https://www.toplo-ruse.com/ (болг.). Процитовано 27 березня 2021.
- ↑ "ДАКСИ - Инженеринг ревю". webcache.googleusercontent.com. Процитовано 27 березня 2021.