Тархунта-Раду
| Тархунта-Раду | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | бл. 1350 до н. е. |
| Національність | лувієць |
| Діяльність | суверен |
| Посада | цар Арцави |
| Термін | бл. 1370—1350 до н. е. |
| Попередник | Маддуватта |
| Наступник | Анцапаххаду |
Тархунта-Раду або Таргунта-Раду (1-а пол. XIV ст до н. е.) — 3-й відомий володар держави Арцава. З лувійської мови ім'я перекладається як «Той, хто шанує Таргунту». за його панування держава досягла найбільшого піднесення.
Життєпис[ред. | ред. код]
Ймовірно син царя Маддуватти. Продовжив політику попередника зі зміцнення держави. Зберіг протистояння з Хетським царством і союз з державою Аххіява. Скорситався послаблення хетів внаслідок вторгнення племен каска, просунувши кордони до річки Марасантія, зайняв Нижню Землю до міста Туванува. Зрештою окупував більшу частину Хетської низовини. В результаті його володіння охопили землі від Егейського моря до сучасної Кілікії. Усі держави Західної Малої Азії визнали зверхність Арцави.
Мав дипломатичні контакти з давньоєгипетським фараоном Аменхотепом III, в якого попросив одружитис яна його доньці, але отримав відмову. Натомість отримав визнання з боку фараона свого титулу «великого царя», тобто став рівнею Хатті і Єгипту.
Йому спадкував син Анцапаххаду.
Джерела[ред. | ред. код]
- Susanne Heinhold-Krahmer: Tarḫundaradu, Tarḫun(n)aradu. In: Michael P. Streck (Hrsg.): Reallexikon der Assyriologie und Vorderasiatischen Archäologie. Band 13, Walter de Gruyter, Berlin/Boston 2011—2013, ISBN 978-3-11-030715-3, S. 459—460.