Координати: 44°51′37″ пн. ш. 78°44′36″ сх. д. / 44.86028° пн. ш. 78.74333° сх. д. / 44.86028; 78.74333

Текелійська ТЕЦ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Текелійська ТЕЦ
РозташуванняКазахстан Казахстан
Введення в експлуатацію1959—1962
Вид паливавугілля
Котельні агрегати3 парові Барнаульський котельний завод БКЗ-75-39ФБ
Турбіни2 парові Брянський машинобудівний завод Т-12-35
Електрогенератори2 Харківський електромеханічний завод Т2-12-2
Встановлена електрична
потужність
24
Материнська компаніяТОВ «Текелійський енергокомплекс»
ідентифікатори і посилання

44°51′37″ пн. ш. 78°44′36″ сх. д. / 44.86028° пн. ш. 78.74333° сх. д. / 44.86028; 78.74333

Текелійська ТЕЦ — теплова електростанція на півдні Казахстану. Певний час була відома як Текелійська ТЕЦ-2.

В першій половині 1940-х років у Текелі почав роботу свинцевий рудник, у комплексі з яким звели ТЕЦ-1. Станом на кінець 1990-х за нею ще рахувалось три парові котли Ярроу зі станційними номерами 2 — 4, які стали до ладу в 1944, 1946 та 1950 роках і мали продуктивність по 13 тонн пари на годину.

З розвитком Текелійського промислового майданчика та самого міста звели ТЕЦ-2, яка в 1959—1962 роках отримала три парові котли від Барнаульського котельного заводу типу БКЗ-75-39ФБ. Від них живились запущені в 1959 та 1960 роках дві парові турбіни Брянського машинобудівного заводу типу Т-12-35 потужністю по 12 МВт.[1]

Як паливо ТЕЦ споживає вугілля.

Забір води для технологічних потреб відбувається із річки Чажа.[2][3]

В 2023-му анонсували будівництво у Текелі парогазової установки комбінованого циклу потужністю 41 МВт.[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ЭНЕРГЕТИКА КАЗАХСТАНА Движение к рынку Алматы 1998 г. (PDF).
  2. asu.ru/news.
  3. kto-kontroliruet-tets-kazakhstana-spisok-vygodopoluchatele.
  4. Шұғыласы, Жетісу (9 червня 2023). В области Жетысу начата подготовка к новому отопительному сезону. Ескелді елі (ru-RU) . Процитовано 17 січня 2024.