Тестування стабільності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тестування стабільності та надійності (Stability / Reliability Testing) — один з видів автоматизованого тестування ПЗ, ціллю якого є перевірка працездатності додатку при тривалому тестуванні з очікуваним рівнем навантаження. Перед тим як піддавати ПЗ екстремальним навантаженням варто провести преревірку стабільності в передбачуваних умовах роботи, тобто зануриити продукт в повну робочу атмосферу. При тестуванні, тривалість його проведення не має першочергового значення, основна задача — спостерігаючи за використанням ресурсів, виявити витік пам'яті та прослідкувати щоб швидкість обробки даних і/або час відповіді додатку на початку тесту і з плином часу не зменшилася. В іншому випадку ймовірні збої в роботі продукту та перевантаження системи. Часто в «домашніх» умовах, тестування стабільності суміщають із стрес-тестуванням, тобто перевіряють не лише стабільність, але й здатність додатку переносити жорсткі умови та сильні навантаження тривалий час.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Dohi, T. and Nakagawa, T. Stochastic Reliability and Maintenance Modeling: Essays in Honor of Professor Shunji Osaki on his 70th Birthday. — Springer London, 2013. — 360 p. — ISBN 9781447149712.
  • Spillner, A.; Linz, T.; Rossner, T.; Winter, M. Software Testing Practice: Test Management: A Study Guide for the Certified Tester Exam ISTQB Advanced Level. — Rocky Nook, 2007. — 339 p. — ISBN 9781457118227.