Томографія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Головний принцип томографії: суперпозиція томографічних перетинів S1 і S2 в порівнянні із проекцією P.

Томографія (від двох грецьких слів які окремо в перекладі означають перше — розріз і друге — пишу або зображаю) — метод дослідження, який полягає в отриманні зображень окремих перерізів досліджуваного об'єкта.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Зображення певного шару отримують за допомогою спеціального приладу — томографа.

В медичній діагностиці об'єктом такого дослідження є як окремі органи, так людський організм як ціле.

В геофізиці - вивчення внутрішньої структури геологічних об'єктів шляхом багаторазового їх просвічування і дослідження особливостей проходження через них електромагнітних і пружних (сейсмічних) хвиль в різних напрямках, які перетинаються.

Види томографії[ред.ред. код]

Зараз найбільшого поширення набула рентгенівська томографія, яку часто називають просто комп'ютерною томографією (КТ). Хоча зараз слово комп'ютерний є скоріше даниною традиції, оскільки всі сучасні види томографії спираються на обчислювальні потужності сучасних комп'ютерів і не могли відтворити жодного зображення перерізу без їхньої допомоги. Тобто зараз фактично усі види томографії є в строгому сенсі комп'ютерними.

В основі відповідних методів томографії лежать різні фізичні явища. Кожен із зазначених методів дозволяє реконструювати зображення за різними фізичними характеристиками об'єкта і тому методи не замінюють один одного, а лише можуть доповнювати. Рентгенівські томографи використовують для отримання інформації про внутрішню будову об'єкта, тобто, дозволяють візуалізувати просторовий розподіл коефіцієнту поглинання рентгенівських променів тканинами організму.

У магнітно-резонансній томографії (МРТ) використовують явище ядерного магнітного резонансу, суть якого полягає у властивості ядер певних хімічних елементів при наявності зовнішнього сталого магнітного поля поглинати і випромінювати енергію. Для магнітно-резонансної томографії таким елементом є водень, який наш організм містить у достатній кількості у складі води та в органічних сполуках.

Позитронну емісійну томографію (ПЕТ) та однофотонну емісійну томографію використовують для досліджень функціональних станів. Для цього в тіло пацієнтів вводять спеціальні речовини які, залежно від функціонування органів і тканин, накопичуються або навпаки не накопичуються в них. Розподіл цієї речовини та ступінь накопичення її у відповідних частинах органів реконструюють за допомогою реєстрації позитрон-електронної анігіляції та емісії фотонів високої енергії, що виникають при розпаді компонентів введеної речовини в організм.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. – К.: Гол. ред. Укр. рад. енцикл. АН УРСР, 1975.
  • Проективна томографія як фізичний метод медичної діагностики. М.В.Кононов, С.П.Радченко. КНУ ім.Т.Шевченка.