Усть-Каменогорська ТЕЦ
| 49°58′59″ пн. ш. 82°36′36″ сх. д. / 49.98333000002777737° пн. ш. 82.61000000002778165° сх. д.Координати: 49°58′59″ пн. ш. 82°36′36″ сх. д. / 49.98333000002777737° пн. ш. 82.61000000002778165° сх. д. | ||||
| Країна |
 Казахстан | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Казахстан | |||
| Введення в експлуатацію | 1947 (турбіни 1 та 2, виведені з експлуатації), 1951 (турбіни 3 — 5, виведені з експлуатації), 1952 (турбіни 6 та7), 1954 (турбіна 8), 1966 (турбіна 9), 1967 (турбіна 10), 1970 (турбіна 11), 2016 (турбіна 12) | |||
| Модернізація | 1959 (заміна турбіни 4), 2013 (модернізація турбіни № 11) | |||
| Вид палива | вугілля | |||
| Котельні агрегати | всі парові, 6 Барнаульский котельний завод ЦКТИ-75-39Ф2 (котли 5 — 10, частково виведені з експлуатації), 4 Барнаульский котельний завод БКЗ-320-140-2 (котли 11 — 14), 1 ТПЕ-430-А (котел 15) | |||
| Турбіни | всі парові, 1 Калузький турбінний завод Р-3,5-29/7 (турбіна 4, після заміни), 2 парові Кіровський завод Р-8-29/7 (турбіни 6 — 7), 1 Уральський турбомоторний завод Р-25-29/1,2 (турбіна 8), 1 Уральський турбомоторний завод Р-38-130/34 (турбіна 9), 1 Уральський турбомоторний завод Т-50-130 (турбіна 10), 1 Уральський турбомоторний завод Т-100-130 (турбіна 11), 1 Dongfang СС-120/103-12,8/1,08/0,2/555 (турбіна 12) | |||
| Електрогенератори | 1 Лисьвенський турбогенераторний завод Т2-6-2 (генератор 4, після заміни), 2 Електросила Т—12-2 (генератори 6 — 7), 1 Харківський турбогенераторний завод ТГВ-25 (генератор 8), 1 Електросила ТВФ-60-2 (генератор 9), 1 Новосибірський турбогенераторний завод ТВФ-60-2 (генератор 10), 1 Новосибірський турбогенераторний завод ТВФ-120-2 (генератор 11) | |||
| Встановлена електрична потужність |
372,5 (на 2022) | |||
| Встановлена теплова потужність |
860 Гкал/год | |||
| Материнська компанія | «Ордабасы» | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  Усть-Каменогорська ТЕЦ | ||||
 | ||||
Усть-Каменогорська ТЕЦ — теплова електростанція на сході Казахстану.
Підготовчі роботи до будівництва ТЕЦ, яка мала обслуговувати цинковий завод, почались в 1939 році. Проект посувався повільно й дещо активізувався лише в 1942-му, коли в Усть-Каменогорськ прибуло евакуйоване обладнання цинкового заводу з Північного Кавказу. Втім, у підсумку пуск ТЕЦ стався в 1947 році одночасно з Усть-Каменогорським цинковим комбінатом. Перша черга електростанції мала по одному паровому котлу виробництва компаній Riley Stoker та Stalker Corporation (обидві — США) та двох парових турбін Westinghouse потужністю по 4 МВт.
В 1951-му завершили будівництво другої черги, яка мала два парові котли та три турбогенераторні комплекти потужністю по 9 МВт від англійської компанії Metropolitan-Vickers.
На 1952—1953 роки припав запуск третьої черги у складі трьох котлів продуктивністю по 75 тонн пари на годину від Барнаульського котельного заводу (станційні номери 5 — 7), двох турбін Кіровського заводу потужністю по 8 МВт (станційні номери 6 та 7) та двох генераторів від Електросили (генератори були розраховані на максимальне навантаження у 12 МВт).
Подальший розвиток станції відбувався шляхом встановлення турбін від Уральського турбомоторного заводу — типу Т-25-29/1,2 потужністю 25 МВт (1954 рік, станційний номер 8), типу Р-38-130/34 потужністю 38 МВт (1967, станційний номер 9), типу Т-50-130 з показником у 50 МВТ (1966, станційний номер 10) та типу Т-100-130 потужністю 100 МВт (1970, станційний номер 11). Їх роботу забезпечували два парові котли від Барнаульского котельного заводу — три того ж типу, що й встановлені в межах третьої черги (станційні номери 8 — 10) та чотири з продуктивністю по 320 тонн пари на годину, запущені в 1966—1970 роках (станційні номери 11 — 14).
Крім того, в 1959 році турбіну № 4 з якихось причин замінили на Р-3,5-29/7 від Калузького турбінного заводу потужністю лише 4 МВт.
В 1991-му котельне господарство доповнили котлом продуктивністю 500 тонн пари на годину.
У 2013-му провели модернізацію турбіни № 11 зі збільшенням її показника зі 100 МВт до 120 МВт, а у 2016 році ввели в дію нову турбіну потужністю 120 МВт, постачену китайською Dongfang.
Станом на 2022 рік за станцією продовжувало рахуватись 8 турбін (номери 4 та 6 — 12) загальною потужністю 372,5 МВт та 9 котлів.
Окрім виробництва електроенергії ТЕЦ може видавати теплову енергію в обсягах 860 Гкал/год. Головними споживачами останньої є Усть-Каменогорський металургійний завод, Ульбінський металургійний завод та теплові мережі міста Оскемен (раніше було відоме як Усть-Каменогорськ).
Як паливо ТЕЦ споживає кам'яне вугілля, поставки якого наразі відбуваються переважно з розрізу Каражира (відкритий на території колишнього Семипалатинського ядерного полігону) та буре вугілля Майкубенського басейну.
Видалення продуктів згоряння відбувається через димар № 3 висотою 185 метрів. Димар № 1 висотою 100 метрів виконує функцію резервного, а димар № 2 також заввишки 100 метрів виведений з експлуатації.
З 1997-го станція належала американській корпорації AES, яка в 2017-му продала її місцевій компанії «Ordabasy Group».[1][2][3][4][5][6][7][8][9][10][11]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Усть-Каменогорской ТЭЦ – 75 лет!. kus.kz (ru-ru) . Процитовано 17 січня 2024.
- ↑ История. Усть-Каменогорская ТЭЦ (ru-ru) . Процитовано 17 січня 2024.
- ↑ Уральский турбинный завод увеличил мощность Усть-Каменогорской ТЭЦ (Казахстан) | РОТЕК. zaorotec.ru (рос.). Процитовано 17 січня 2024.
- ↑ После модернизации введена в эксплуатацию турбина №11 Усть-Каменогорской ТЭЦ | Kazakhstan Today. www.kt.kz (рос.). Процитовано 17 січня 2024.
- ↑ rahimzhanova_se_AUES (PDF).
- ↑ ЭНЕРГЕТИКА КАЗАХСТАНА Движение к рынку Алматы 1998 г. (PDF).
- ↑ Масштабная модернизация проходит на Усть-Каменогорской ТЭЦ. www.forbes.kz. 22 січня 2016. Процитовано 17 січня 2024.
- ↑ vnedreniya-egsr. Архів оригіналу за 13 січня 2024. Процитовано 17 січня 2024.
- ↑ Усть-Каменогорск – Усть-Каменогорская ТЭЦ планирует вывести из работы дымовую трубу №3. yk.kz. 17 січня 2024. Процитовано 17 січня 2024.
- ↑ Усть-Каменогорская и Согринская ТЭЦ проданы | Номад | 10.04.2017. nomad.su. Процитовано 17 січня 2024.
- ↑ YK-news.kz (24 вересня 2021). Усть-Каменогорск. Где чья труба. YK-news.kz (RU) . Процитовано 17 січня 2024.