Усть-Каменогорський титано-магнієвий комбінат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Усть-Каменогорський титано-магнієвий комбінат. Карта розташування: Казахстан
Оскемен
Оскемен
Місце розташування заводу

Усть-Каменогорський титано-магнієвий комбінат – підприємство кольорової металургії, яке діє в казахському місті Оскемен (раніше носило назву Усть-Каменогорськ).

На вибір місця розміщення заводу вплинуло спорудження на Іртиші потужної Бухтармінської ГЕС, оскільки технологія виробництва потребувала значних обсягів електроенергії.[1] Будівництво почалось в 1955 році, в 1962-му став до ладу перший цех, де з хлору та привізного титанового шлаку отримували тетрахлорид титану, у 1963-му отримали перший губчастий титан (результат термічного відновлення тетрахлориду титану), а в 1965-му після запуску виробництва магнію комбінат офіційно прийняли в експлуатацію. Сировиною для отримання магнію був зневоднений карналіт, який надходив з Березниківського титано-магнієвого комбінату.[2]

В першій половині 1970-х до асортименту продукції Усть-Каменогорського підприємства додались пентаоксид ванадію, оксид скандію та металічний скандій.

В 2000-му комбінат розпочав виробляти титановий шлак, який отримують шляхом плавки ільменітового концентрату, а за кілька років ввів в роботу Сатпаєвський рудник, що частково забезпечує потреби майданчику в ільменіті.[3]

В 2010-му почала роботу спільна компанія Усть-Каменогорського комбінату та південнокорейської металургійної корпорації POSCO, яка займається випуском титанових слябів із їх подальшою переробкою у титанові листи та труби. В 2019-му це спільне підприємство вийшло на проектний рівень виробництва у 11 тисяч тон на рік.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [https://www.mark5.ru/187/26651/index1.1.html ���������������� �������� ������]. www.mark5.ru. Процитовано 17 січня 2024.
  2. 978-5-8295-0559-2 (PDF).
  3. УКТМК. УКТМК (англ.). Процитовано 17 січня 2024.
  4. Более 65% крепежных деталей Airbus - из казахстанского титана. inbusiness.kz (рос.). 19 травня 2020. Процитовано 17 січня 2024.