Ухил

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ухил — елемент поздовжнього профілю залізничної колії, що має нахил до горизонтальної лінії. Ухил для поїзда, що рухається від нижчої точки до вищої, називається підйомом, а назад — спуском.

Чисельно дорівнює тангенсу куту нахилу колії до горизонтальної лінії. Виражається в безрозмірних одиницях, або проміле (‰).

Мінімальний ухил колії обмежений можливістю самовільного стікання води дренажною системою колії. Максимальний ухил обмежений тяговою здатністю локомотивів (тягових агрегатів, моторвагонного рухомого складу), і залежить від призначення залізниці та рухомого складу, який використовується на останній.

Джерело[ред. | ред. код]